В УЖГОРОДІ ВАХТАНГ КІПІАНІ ПРЕЗЕНТУВАВ ВИДАННЯ «ІСТОРИЧНОЇ ПРАВДИ»

В Ужгородському прес-клубі головний редактор сайту «Історична правда» Вахтанг Кіпіані презентував офлайнові книжкові видання проекту.

Йдеться про книги "Година папуги" Олександра Зінченка - про Катинь, "Чому Грузії вдалося" Лариси Буракової - про реформи, "Американська сага Лазаренка" Сергія Лещенка про корупцію і суд над Павлом Лазаренком.
Вахтанг Кіпіані насамперед розповів про створення «Історичної правди»: «У процесі роботи над проектом «Великі українці» я відчув, що практично немає інформації у сконцентрованому та візуалізованому вигляді, джерела, де можна почерпнути об’єктивну, цікаво написану інформацію про історичні постаті та події. Спочатку обдумовував про історичні місячники – популярний формат у Європі. Але тоді розпочалася криза і неможливо було віднайти джерел фінансування. Та від ідеї не хотілося відмовлятися. Тому виникла думка створити портал, здебільшого, про історію недавнього часу. У процесі створення порталу ми застосували журналістські підходи. Я історик за фахом, але ми не ставили за мету створити наукове видання. Ми – журналісти, які цікавляться історією».
Утім, попри всі неспівмірні можливості інтернет-формату та книговидання, В. Кіпіані зізнається: «Ми любимо газети, любимо папір, як здобуток людської цивілізації. Тому ми вирішили видавати паперові книги. Їх вийшло вже 3, цього року, сподіваюся, буде і четверта. Це різні типи розслідування: історичне, економічне, політичне».
Гість прес-клубу розповів, як створювалися книги, які уроки вони несуть для української еліти, істориків, журналістів та інших.
Також йшлося про проект створення музею періодичної процеси – ідея народилася у процесі збирання преси, чим Вахтанг Кіпіані займається вже понад 30 років. Наразі, за його словами, вже є приміщення на Подолі неподалік Києво-Могилянської академії. Якщо буде зацікавлення у регіоні, то частина експозиції зможе приїхати і на Закарпаття.
Вахтанг Кіпіані у розмові із закарпатськими журналістами проаналізував питання, підняті у презентованих ним книгах: чому і як відбулися реформи Саакашвілі у Грузії, як завершилася справа П. Лазаренка і чому справедливе покарання за корупцію відбулося тільки за кордоном тощо.
Щодо успішних змін у Грузії, які відбулися, Вахтанг Кіпіані, серед іншого, зазначив: «Грузія за усіма параметрами мала менше можливостей, ніж ми. Але наразі їй вдалося у своєму розвитку зробити набагато більше. Тобто є перспективи у нас. Єдине – треба не красти. Уся влада, приведена Саакашвілі, не крала. А чи готові не красти люди, які йдуть до влади сьогодні в Україні – я не певен. Багато хто з них хоче вписатися у наявну систему і замінити одних крадіїв іншими». Книгу про грузинський досвід видали за «народні гроші», значна частина яких – з Донецька, від бізнесменів та громадських організацій.
До слова, книгу про П. Лазаренка автор передав його дружині в США. А Міхеілу Саакашвілі Вахтанг Кіпіані вручив книгу «Чому Грузії вдалося» особисто.