Юрій Довганинець — життя для Бога і людей

Люблю, о Господи, оселю Твого дому,

Місце перебування Твоєї слави.

Пс. 26.8.



Нянько тоді, радіючи йому, пророче сказав: "Майже ця на-ша дитинка служитиме Богу". Назвали хлопчика Юрком на честь безстрашного Христового воїна-побідоносця Георгія.

Видно, слова батька про новонародженого почув і благословив Небесний Отець, бо за промислом Божого провидіння, незважаючи на прес шаленого атеїзму, Юрій Довганинець після закінчення місцевої школи натурував і закінчив духовну семінарію, а потім і Московську Духовну Академію. В день свого народження (в 1978 році) був рукоположений в сан священика, щиро відданого Богу і своєму народу, якими жив кожну мить.

Це він завжди, як і тепер, засвідчує не тільки глибоко побожним словом, а й прикладом свого також побожного життя, відданого прабатьківській вірі. Особливо це почало відчуватися з відродженням незалежної України та свободи Совісті, з 1990 року, коли він, як ієрей і зодчий, почав невтомно заліковувати рани, заподіяні радянськими антихристами в церквах і душах у багатьох наших краян.

Велич духу і тіла, голосу і знання Письма Божого поєдналися в цьому Христовому слузі з талантом глибокого теолога, блискучого красномовця, катихизатора та організатора. Нині, як і раніше в селах Ужгородщини, слава Богу, до нього, як до рідного духовного батька, довірливо горнуться тисячі ужгородців, а він дбає про них, як вірний Христовий пастир, не шкодуючи ні сил, ні часу, ні турбот.

З ласки Божої та людської спромоги за його ініціативи та активної участі збудовано церкву Святих жінок-мироносиць у Холмцях, монумент Слави Божої та споруджено перший парафіяльний будинок у селі Баранинці, каплицю Різдва Пресвятої Богородиці, Катихизатичний центр та вже збудовано фундамент величного майбутнього храму Пресвятої Трійці, символічного собору єдності християн в дусі віри, надії, миру та порозуміння - в Ужгороді на вулиці Богомольця.

Які сумління та життя - такі діла й сліди. В юві-ляра Юрія Довганинця вони квітнуть сьогодні побожною красою відданості Богу й людям, палахкотять любов'ю до всіх наших краян, до кожного ближнього в імені Небесного Творця.

Подвижницький шлях невтомного левіта наповнений богоугодними ділами. Тож най Господь рясно благословить його на Христовій ниві та дарує щедрі духовні плоди на довгі щасливі літа. Юрій ШИП, письменник