Закарпаття: Нові імпульси для розвитку місцевих громад районів Потисся

У серпні цього року офіційно розпочався проект Програми Добросусідства Румунія-Україна „Транскордонне партнерство задля сталого розвитку громади”, який фінансується Європейським Союзом.

Проект виконується консорціумом організацій під керівництвом Асоціації розвитку малого і середнього бізнесу та інновацій „Ужгород – XXI вік” при партнерській співпраці з Ресурсним Центром „КРЕСТ” (Румунія, м.Сату-Маре), Закарпатським регіональним відділенням АМУ та Міжнародною Асоціацією інституцій регіонального розвитку (м.Ужгород). У селі Шаян Хустського району на базі туристично-оздоровчого комплексу „Карпатія” 30 жовтня 2008 року відбулася раніше анонсована вступна конференція цього Проекту.
До участі у роботі конференції були запрошені сільські і селищні голови цільових районів Потисся – Рахівського, Тячівського, Хустського і Виноградівського районів Закарпатської області, а також – керівники обласної і районних влад, міських рад Рахова, Тячева, Хуста і Виноградова, представники місцевих неурядових організацій (НУО). Загалом вступна конференція Проекту зібрала близько 50 учасників з усіх чотирьох „пілотних” районів Потисся. Її проведенню передувала підготовча й інформаційна робота команди організаторів, координатора, менеджерів і експертів Проекту, які за два тижні до конференції провели робочу зустріч у м.Ужгороді з представниками румунської організації-партнера – Ресурсного Центру „КРЕСТ” і погодили програму та головні завдання першого масового стартового заходу Проекту.
Як виявилось і в підготовчий період, і вже під час проведення конференції її ретельна і тривала підготовка були цілком виправдані. Адже і сама ідея створення Ресурсних Центрів задля розвитку місцевих громад, що прийшла до нас із країн Західної і Центрально-Східної Європи (у т.ч. з Румунії) у різних національних варіантах, і поєднання їх діяльності з роботою органів місцевої влади і бізнесових структур та НУО, мають стільки неясностей і особливостей реалізації на практиці, що нині для більшості потенційних зацікавлених груп місцевих громад та керівників місцевої влади виникало набагато більше запитань, аніж відповідей з доступної на сьогодні інформації про Ресурсні Центри.

Саме тому відповісти на головні запитання щодо мети і завдань Проекту та створення інноваційного інструменту розвитку місцевих громад – Ресурсних Центрів і була покликана презентація регіонального менеджера Проекту, виконавчого директора Закарпатського РВ АМУ Олега Лукші. Головна мета Проекту полягає в активізації людських і ділових взаємин по обидва боки цієї ділянки україно-румунського кордону для досягнення гармонійного, збалансованого і сталого розвитку місцевих громад транскордонного регіону Потисся Закарпаття і прилеглого регіону Румунії. Як зазначалось у презентації, цільовий транскордонний регіон Проекту водночас є територією, що має спільне історичне минуле, спільні етнокультурні і мовні особливості та склад населення. Впродовж бага-тьох століть регіон Потисся мав розвинені й економічні, й транспортно-комунікаційні зв’язки, у т.ч. в межах відомого у минулому Мараморошського округу і частини Тран-сільванії.

У цьому регіоні Потисся і Трансільванії завжди мирно жили міські і сільські громади, до складу яких входили українці-русини, румуни, угорці, німці та представники інших національностей і етнічних груп. Можливо, саме тому нині це найменш проблемний транскордонний україно-румунський регіон ще й з точки зору нинішніх непростих міждержавних відносин України й Румунії?

Разом з тим, як у післявоєнний період часів СРСР, так і за роки існування незалежної України „румунський вектор” транскордонного співробітництва громад Закарпаття мав набагато менше можливостей для результативного і різностороннього розвитку, аніж аналогічне співробітництво на ділянці україно-румунського кордону, до прикладу, поблизу м.Чернівці, або ж з Угорщиною чи Словаччиною. У першу чергу це стосується тих визначальних можливостей, які надає транскордонна транспортна інфраструктура та митні переходи для активізації як ділових, так і гуманітарних зв’язків громад.

Однак, добре розуміючи, що розвинена прикордонна інфраструктура є стратегічним пріоритетом держави щодо розвитку Закарпаття, розробники Проекту зосередилися на таких трьох групах завдань, які під силу виконанати через мобілізацію внутрішніх ресурсів громад та їх місцевих рад.

Зокрема, по напрямку „Розвиток інституційної спроможності громад” впродовж 1,5 – 2 місяців заплановано провести конкурсний відбір пілотних громад в кожному з 4-х районів Потисся; надалі – оптимізувати для кожної з них модель успішно працюючого і після завершення Проекту Ресурсного Центру сформувати транскордонну мережу українських Ресурсних Центрів і румунських ТелеЦентрів (від слова „телекомунікації” з огляду на важливу комунікативну функцію ТелеЦентрів у громадах).

По напрямку „Удосконалення людського потенціалу” Проекту передбачено провести різноманітні і багатотемні цикли навчальних тренінгів, семінарів і стажувань як підібраних працівників Ресурсних Центрів, так і активістів громад і НУО, керівників місцевих органів влади. Для проведення навчальних заходів відібрана команда найбільш кваліфікованих тренерів і експертів Закарпаття з проблематики місцевого розвитку. Зусиллями цих же експертів буде розроблений і виданий в Україні методичний посібник з питань створення й організації діяльності Ресурсних Центрів (ТелеЦен-трів) із залученням зарубіжного досвіду.

Ще один напрямок діяльності Проекту – „Покращення комунікацій у громадах, забезпечення доступу до інформаційних ресурсів” передбачає: проведення експертно-аналітичних дос-ліджень, розробку, видання і поширення в громадах Закарпаття і прикордонних областях Румунії книги „Ресурсний та інвестиційний потенціал місцевих громад в українсько-румунському транскордонному регіоні Потисся”; створення і підтримку спільного ВЕБ-порталу; налагодження кому-нікаційних каналів обміну інформацією „від людини до людини” через взаємні поїздки, форуми партнерства і Дні Добросусідства на кордоні. Започатковані масові транскордонні заходи планується зробити традиційними на основі взаємної зацікавленості і вмотивованості громад по обидва боки кордону.

В презентації завдань Проекту було зауважено, що сам Проект повністю узгоджується як із районними стратегіями розвитку, розробленими і прийнятими у 2007 році, так і з Регіональною стратегією розвитку Закарпатської області до 2015 року, затвердженої у грудні 2006 року, на рівні Бачення майбутнього, Місії, Стратегічних пріоритетів та пропозицій Операційних цілей і завдань. Як відомо, ці документі розроблялись в області за підтримки Проекту партнерства Канада-Україна „Регіональне врядування та розвиток”, що виконується Канадським Інститутом урбаністики (м.Торонто) за фінансування Канадського Агентства з міжнародного розвитку. А нині триває розробка Операційних програм і Плану дій Регіональної стратегії, для якої Проект добре вписується у стратегічний пріоритет „Поглиблення транскордонного співробітництва та єврорегіональної співпраці”.

На завершення доповіді з презентації Проекту було особливо відмічено, що при його виконанні увага буде приділятись як відібраним за конкурсом 4-м пілотним громадам (через створення в них Ресурсних Центрів), так і всім без винятку сільським і селищним громадам ра-йонів Потисся щодо залучення їх представників до навчально- освітніх заходів та участі в обміні інформацією, отриманні методичних консультацій і літератури.
В доповіді-презентації на вступній конференції Проекту представник румунської організації-партнера – виконавчий директор Ресурсного Центру „КРЕСТ” Ботонд Хейа розповів про зарубіжний і румунський досвід утворення та діяльності ТелеЦентрів як осередків місцевої ініціативи та самоорганізації громад по вирішенню проблем їх економічного і соціального розвитку. Враховуючи, що і Ресурсні Центри, і ТелеЦентри створюються з ініціативи громади та поєднують в собі функції агенцій місцевого розвитку, інформаційних і комунікаційних центрів, специфіка кожної держави накладає на них свої національні видозміни, пов’язані з цілим комплексом причин – від особливостей і традицій організацій територіальної публічної влади в громадах до ментальності цих громад. Враховуючи це, українська команда Проекту уже поставила в якості однієї з цілей – вироблення оптимальних моделей створення Ресурсних Центрів в Україні, адаптованих до умов нинішніх суспільних трансформацій в державі та спроможних підготувати громади до майбутніх системних реформ.

В тактичному плані команда Проекту „Транскордонне партнерство задля сталого розвитку громади” практикуватиме співробітництво і з багатьма іншими зацікавленими інституціями й органами районної, обласної та міської влад на основі рамкових угод про співпрацю. Так, уже на вступній конференції Проекту з короткими презентаціями виступили представники Держкомпідприємництва у Закарпатській області та асистент Проету ООН по Закарпаттю „Місцевий розвиток, орієнтований на громаду” Олександр Коваль. Остання доповідь-презентація була присвячена формам і методам активної самоорганізації громади як передумови її успішного розвитку.

Обмін інформацією та співпрацю в рамках виконання Проекту уже запропоновано Асоціації Агенцій регіонального розвитку України (м.Київ), НДІ „Інституту державного управління і регіонального розвитку” (м.Ужгород), українсько-швейцарському Проекту FORZA в Закарпатській області, Проекту партнерства Канада-Україна „Регіональне врядування та розвиток” (регіональний офіс у м.Ужгород), Регіональному молоді-жному екологічному об’єднанню „Екосфера”, Агентству місцевого розвитку „Європоліс” , Агентству регіонального розвитку „Хуст – Європа – Центр” та ряду інших НУО.
Команда Проекту налаштована не тільки успішно виконати усі його завдання, а й справді закласти інституційні та інтелектуально-людські й інформаційні передумови сталого розвитку районів Потисся.
АМУ