Через площу Народну в Ужгороді на Ледиду можуть подати до суду (ФОТО)

Якщо спроби втілення нового проекту благоустрою площі Народної в Ужгороді, запропонованого архітектором Володимиром Павлеєм, не припиняться, на голову Закарпатської ОДА Олександра Ледиду подадуть до суду.

Про це заявив у прес-центрі «Закарпаття» спеціаліст відділу охорони культурної спадщини управління культури Закарпатської ОДА, голова громадського комітету з охорони історико-культурної спадщини Закарпаття Іван Демко. На захід зібрались, окрім журналістів та громадських активістів у сфері збереження історичної спадщини Ужгорода, представники творчої інтелігенції, серед яких відомі на Закарпатті художники, скульптори, мистецтвознавці, а також автор проекту архітектор Володимир Павлей.

Саме Володимир Павлей і розпочав прес-конференцію, презентувавши присутнім свій доробок. За словами архітектора, участь у конкурсі він та його команда взяли, бо мали вільний час. Деякі зауваження, висловлені на архітектурно-художніх радах, архітектор врахував, та певну їх частину, висловлену тими людьми, що виступають «проти», називає нефаховими. «В тих виступах було багато суб’єктивних вражень. Емоцій багато, але слушних фахових аргументів було мало», — наголошує він. За його словами, дуже важливо було «привести у порядок майданчик під флагштоком”, адже, коли приїжджають міжнародні делегації, повинні бути створені умови для комфортного проведення урочистостей. Тож, флагшток, на думку Володимира Павлея, має громадсько-політичне значення. За словами архітектора, перед ним “ставилася задача повернутися до того кращого і відтворити те краще, що було в благоустрої партеру у минулих роках». Автор проекту переконує, що врахував плани Франтішка Крупки і побажання теперішньої влади — автостоянку, транспортне сполучення, новий пішохідний міст.

Тим не менше, Іван Демко стверджує, що жоден з проектів, представлених на розгляд конкурсної комісії, не відповідав вимогам. Трьом фахівцям проекти повернули на доопрацювання, однак скористався цією можливістю лише Володимир Павлей.

Мистецтвознавець Михайло Сирохман зазначив, що «сам проект хороший і професійний» і ніхто не має претензій до пана Володимира як до професіонала. Михайло Сирохман наголосив, що помилка була зроблена під час першого засідання архітектурно-художньої ради при голові Закарпатської ОДА. Саме тоді, на думку мистецтвознавця, потрібно було відхилити проект і загалом відкинути будь-які наміри змінити площу Народну, натомість всі відволіклися на обговорення деталей. Під час другого засідання було визначено, що зелений прямокутник — недоторканний. «Рішення було однозначне і кінцеве: засуджено будь-яке втручання у площу. Чеський квартал найбільш грамотно архітектурно цілісний, то втручатися туди нема сенсу. На протилежному березі Ужа безмежний простір для благоустрою міста. Для влади придумати кращої площі уже неможливо. Рівна зелена поверхня створює враження гідності, самоповаги. Надає владі владності і вагомості більше, ніж будь-що», — зазначив він.

Головний спеціаліст управління культури ОДА з питань охорони культурної спадщини Томаш Сопко розповів, що питання реконструкції площі Народної сягає ще 2006 року, коли тодішній міський голова Сергій Ратушняк вирішив, що там доцільно звести будівлю для закарпатської філії Нацбанку. “Тоді ми відбили це питання, але воно вигулькує знову і знову. Управління культури одразу поставилося категорично проти, бо Ужгород віднесено до списку історичних міст України, а Галагов — пам’ятка арахітектури, містобудування місцевого значення. Ми не кажемо, що площу не можна реставрувати, але ми проти того, щоб знищити партер, бо, якщо він буде знищений, це потягне за собою і побудову будівлі Нацбанку і т.д. Управління культури було категорично проти, аби проводити будь-які роботи на площі. Це питання було розглянуто на засіданні консультативної ради при голові ОДА, потім була створена архітектурно-художня рада. На цих засіданнях питання розглядалося, але ніколи не було сказано: «Давайте проект втілювати у життя!».

На думку Івана Демка, у даному випадку порушено чинне законодавство. Є відповідний наказ, у якому розписаний алгоритм дій у випадку необхідності змін в історичному середовищі. За його словами, «треба було прийти в управління охорони культурної спадщини і попросити «добро». І вина на цьому на обласному управлінні регіонального розвитку, містобудування та архітектури Закарпатської ОДА. Його реструктуризація привела до того, що туди приходять випадкові люди”. Фахівець стверджує, що сьогодні грубо ігнорується постанова Кабінету міністрів від 2001 року, згідно з якою площу віднесено до об’єктів культурної спадщини і взято під охорону держави.

Голова Закарпатської обласної організації Національної спілки художників України Борис Кузьма такого роду зміни у місті називає перетворенням на «урбанізований курник”. Він порадив архітекторам «тренуватися на районах, які потребують цього», як-от Новий, Перемоги тощо. Іван Демко, у свою чергу, наголосив, що «основою для будь-якого міста є генплан. І не треба Крупку чіпати. У генплані написано: зелена зона. Радники не ті в «губернатора». Є такі радники, який чує, що можна щось там ліпити, і буде ліпити, наговорюючи на вухо «губернатору». Є консультативна рада, створена, до речі, за розпорядженням «губернатора». Це питання двічі розглядалося, і є висловлена позиція. Я не знаю, чому не сказати «губернатору» «перебачте». Вони підводять самого «губернатора» своєю безхребетністю». За словами Івана Демка, в управління регіонального розвитку ОДА було надіслано офіційного листа з вимогою припинити руйнування історичної частини міста.

Натомість архітектор Володимир Павлей вважає, що «країна виходить з кризи, і починають приводити в порядок головне». За його словами, сьогодні площа є пустирем і недоцільна, адже люди, йдучи на роботу, мусять обходити зелену зону, а вночі там взагалі «гуляють діти і собак вигулюють». Його син, теж архітектор, Максим Павлей, висловив ідею, що це «діло житейське: що добре, то лишиться, що не добре — переробиться через 30-40 років». Та навряд чи такий стан речей позитивно відобразиться на туристичному Ужгороді.

Про те, що змінена площа стане непривабливою для туристів і зруйнує архітектурний ансамбль історичного Галагова, розповів екскурсовод Владислав Товтин. Він зазначив, що, починаючи з найближчої суботи в місті проводитиметься безкоштовна атракція, спрямована на ознайомлення мешканців з історією та архітектурою мікрорайону Галагов. «Ужгород — маленьке місто, в яке приїжджають туристи. Їм треба постаратися щось показати. І чимдалі, тим цих місць стає все менше. Галагов — один з таких туристичних районів. Це було привабливо для туристів, які приїжджають зі Східної України, аби побачити стару Європу. А Європи стає все менше... Виявилося, що ужгородці не знають, що там і ким було збудовано. Мають туманне уявлення. Тому вирішили, що буде проведено кілька безкоштовних екскурсій», — сказав гід.

Хоча де-юре замовником проекту є начальник будинкоуправління ОДА, усі присутні були одностайними в тому, що де-факто за цією ініціативою стоїть сам голова обласної державної адміністрації Олександр Ледида. Останньому, до речі, партер перед будівлею ОДА здається «пасовиськом», про що він неодноразово заявляв. Востаннє, до речі, учора, під час своєї прес-конференції.

«Губернатори» змінюються. Не сьогодні-завтра прийде другий, і не можна так йти спрощено. Має щось лишитися, бо такий нігілізм у проектуванні і підході привів до того, що ні площі Корятовича нема, ні Великої Мостової, Волошина нема, ні Капітульної нема, і парк Лаудона знищили, громадські місця забираються, сквери, тротуари... А ходіння культурної спадщини років останніх 7 по інстанціях з проханням про необхідність реконструкції – на то грошей нема. А на таке — є», — стверджує Іван Демко.

«Губернаторові» ніхто не давав право порушувати закон. Нас ніхто не питав. Ми офіційно занесли листа. Це було проігноровано. Якщо це й далі буде продовжуватися, я, як голова громадського комітету з охорони історико-культурної спадщини Закарпаття, дам «губернатора» в суд і буду судитися, от і все. Це єдине, що залишиться, якщо ця вакханалія не припиниться», — сказав Іван Демко.

Підняли учасники й питання, чи варто вкладати такі кошти (а йдеться, за словами Володимира Павлея, про 5 мільйонів гривень) у недоцільну перебудову найбільш благоустроєної частини Ужгорода, у той час, як у місті абсолютно знищені фасади історичних будівель і повно інших невирішених проблем? Можливо, набагато привабливішими для туристів будуть оновлені фасади історичного центру, що повернеться сторицею і в іміджевому, і у фінансовому планах?

Тож, як виявилося в ході засідання, ідея реконструкції площі Народної, єдиної в місті, що перебуває у хорошому стані, належить чиновникам. Саме до них, як до замовників, потрібно апелювати і намагатися довести хибність, незаконність і небезпечність таких дій. Адже, свідомо проштовхуючи, всупереч закону, думці громадськості та фахівців, цей абсолютно несвоєчасний і непотрібний проект, вони можуть перетворити Ужгород, у минулому гарне і європейське місто, справді на «урбанізований курник»...

Ольга Павлова, прес-центр «Закарпаття»