Чому в Ужгороді нагально потрібно створити відділ з питань охорони культурної спадщини?

Місто, якому нещодавно виповнилося 1120 років, потребує захисту та збереження для майбутніх поколінь. Архітектурні перлини міста систематично псуються та знищуються – і до цього нікому нема діла. На жаль, в місті й досі нема навіть відділу, не те що управління з питань охорони культурної спадщини. Даний відділ принесе багато позитиву не тільки в плані збереженні і відтворення архітектурного обличчя міста, а й дасть новий поштовх для приваблення туристів в Ужгород.
Приводжу деякі свої напрацювання в даній галузі та моє бачення, за що першочергово потрібно братися.

Облік та моніторинг об’єктів культурної спадщини:

- ведення обліку та електронної бази даних об’єктів культурної спадщини (відповідно: об’єктів архітектури, пам’яток археології та сакрального мистецтва та ін.) та їх класифікацію ;

- моніторинг стану об’єктів культурної спадщини міста та занесення відповідних даних про об’єкт в «його особову справу»;

- інспектування стану пам’яток;

Охорона та використання об’єктів культурної спадщини:

- контроль за дотриманням режиму використання пам’яток місцевого та національного значення, їх територій та зон охорони;

- надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, земельних робіт на пам’ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на археологічних територіях які знаходяться під охороною, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитись на стані об’єктів культурної спадщини;

- інформування органів охорони культурної спадщини (відповідного рівня) про пошкодження, руйнування, загрозу чи можливу загрозу, руйнування пам’яток;

- організація досліджень об’єктів культурної спадщини, які потребують рятівних робіт;

- залучати (за їх згодою) досвідчених фахівців у сфері охорони культурної спадщини ( археологів, краєзнавців, істориків, архітекторів, працівників у галузі музейної справи та ін.), громадські організації, а також громадян на правах громадських інспекторів для спостереження за станом зберігання та використання пам’яток, їх охоронних зон, археологічних територій та ін., надання фахової оцінки стану пам’яток, здійснення громадської експертизи з питань охорони культурної спадщини, висновки якої можуть враховуватися органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при прийнятті відповідних рішень;

Окремо хочу звернути увагу на доцільність паспортизації об’єктів культурної спадщини. Адже при наявності такого паспорту, незалежно від зміни власника, орендаря чи користувача є ряд чітких умов використання, реконструкції, реставрації і.т.д. на даний об’єкт.

Паспорт повинен містити:

- історичні дані про об'єкт культурної спадщини,

- відомості про його стан, функціональне використання,

- роль у навколишньому природному середовищі, територію, а також про ландшафт, результати попередньої оцінки його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності,

- про основні археологічні, іконографічні, архівні та бібліографічні матеріали, наявність науково-проектної документації, місце її зберігання та зони охорони.

Хочеться додати, що напрацювань в дані галузі є достатньо, щоб даний відділ в разі його успішного створення відразу почав ефективно працювати. В нас вже немає часу на переливання з пустого в порожнє – настав час конкретних дій.

Маріанна Собран