Міліцейський генерал із Закарпаття претендує на крісло головного антикорупціонера України (ФОТО)

Закарпатський генерал, начальник обласного УМВСу часів президентства Віктора Ющенка і прем‘єрства Юлії Тимошенко – у списку серед кандидатів на посаду директора Національного антикорупційного бюро України.

У четвер, 12 лютого, на засіданні Конкурсної комісії з обрання кандидатів на посаду директора Національного антикорупційного бюро її голова Рафат Чубаров оголосив прізвища людей, від яких надійшли документи. У щойно опублікованому списку – прізвища 161 особи. Серед них і закарпатський 56-річний генерал Віктор Іванович Чепак – за алфавітним порядком під номером 149.

До речі, він є уродженцем с. Доробратово, що на Іршавщині. Свого часу у райвідділі цього ж району почав своє міліцейське сходження. Відтак був першим заступником начальника Мукачівського міськвідділу міліції, згодом (після І. Д. Клима) навіть керував ним протягом кількох літ поспіль (у цей час мером міста на Латорицею був Віктор Балога, майбутній двічі губернатор, глава АП, міністр МНС, а нині народний депутат України). Пізніше В. Чепак займав низку посад в Ужгороді, в тому числі керував інспекцією з особового складу облуправління внутрішніх справ.

Далі – чергове «відрядження»: на цей раз до Львова, де недовго займав пост першого заступника керівника тамтешньої міліції (у часи Михайла Цимбалюка). Невдовзі, у червні 2007-го, з сусідньої Львівщини у чині полковника був переведений на посаду начальника УМВС в Закарпатській області, змінивши генерала Федіра Бортника (останній у цьому кріслі пробув усього два чи три дні). Перед ним тут працював генерал-лейтенант Віталій Максимов, якого «відправили» у Тернопіль.

Саме на цьому відповідальному міліцейському посту закарпатця «наздогнала» ще одна радісна новина – Указом тодішнього Президента Віктора Ющенка керівнику цього крайового правоохоронного відомства був присвоєно спеціальне звання генерал-майор (МВС тоді очолював Василь Цушко). Але на початку другої половині 2008 р. над генералом В. Чепаком (через різного роду інтриги політиків, надмірну кількість нібито незаконно діючих у області пилорам, процвітання контрабанди тощо) згустилися хмари: за наполяганням нового міністра внутрішніх справ Юрія Луценка (нинішнього нардепа) його було усунуто з посади. Схоже, це були найнеприємніші часи для нормального міліцейського регіонального керманича.

Пригадується, тоді досить палко проходив збір особового складу УМВС і представлення нового міліцейського лідера – дніпропетровця Павла Кононенка. І, врешті-решт, аби «законно» позбутися міліцейського очільника В. Чепака (його навіть вирішили захистити ветерани крайової міліції – Дорчинець, Сірик, Клим, Бронтерюк, Федурця, але марно), міністр ухвалив реорганізувати крайове управління у ГУ МВС (главки тоді діяли тільки в Києві, Львові, Дніпропетровську, Одесі, Донецьку, Харкові та в Криму). Закарпатський став восьмим – але ненадовго…

Навіть Ужгородський міськвідділ перейменували в управління і його очолив генерал Віталій Глуховеря (теж дніпропетровець). На цьому закарпатські «перепризначення» ніби завершилися, і Чепака вдруге скерували до столиці Галичини, де він недовгий час працював у «замах» в обласному СБУ (часи начальникування Володимира Химея). А вже звідти нинішній кандидат на посаду директора Національного антикорупційного бюро України був відкомандирований у Крим – «урядував» тут відомий «боєць із мафією» генерал Геннадій Москаль (теперішній губернатор) і виходець із закарпатської глибинки став першим його замом у тодішньому ГУ МВС кримського півострова. Звідси закарпатський генерал і пішов на «міліцейську» пенсію, а нині начебто має свій бізнес й мешкає у рідному селі. А ще кандидатура генерала розглядалася на посаду командира територіального батальйону м. Мукачево (війна, слід сподіватися, нарешті скінчиться, і потреби в такому бойовому формуванні не стане).

Прізвища всіх кандидатів опубліковано на офіційному сайті Президента України. Слід сказати, що на пост шефа бюро можуть претендувати особи, які мають вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права щонайменше 10 років, досвід роботи на керівних посадах щонайменше 5 років і володіти державною мовою. Обиратимуть директора АКБ (віком до 65 років) на 5 літ. Наш земляк відповідає всім цим вимогам, а може поталанить? Хоча у списку багато правознавців, юристів, генералів і просто відомих у країні та за її межами постатей (у ньому, між іншим, відсутній екс-президент Грузії Михайло Саакашвілі, але є колишній федеральний прокурор США Богдан Витвицький, брат нардепки, письменниці Марії Матіос, генерал-майор СБУ, Головний військовий прокурор Анатолій Матіос та інші).

Михайло Синьоокий, журналіст