Найбільше боргують економічно активні підприємства Ужгорода й Мукачева

Як розповів у прес-центрі «Закарпатської Правди» начальник територіальної Державної інспекції з питань праці у Закарпатській області Іван Левкулич, Державна інспекція України з питань праці спільно з Міжнародною організацією праці проводить інформаційну кампанію «Інспекція праці допоможе вам на робочих місцях».

Основна її мета – проінформувати громадськість про дотримання законодавства у сфері трудових відносин та впровадження в роботу державних інспекторів праці механізму профілактики порушень трудового законодавства.
Загальновідомо, що інтереси роботодавця й найманого працівника не завжди збігаються, що робить трудові відносини потенційно конфліктними, а відтак їх постаралися максимально врегулювати на законодавчому рівні. Україна як член Міжнародної організації праці ратифікувала всі основні Конвенції цієї поважної світової організації, тож її правові норми стали невід’ємною складовою національного законодавства нашої держави. Конвенцією МОП від 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі передбачено створення у кожній країні спеціального державного органу, який має здійснювати контроль за дотриманням національного законодавства про працю. І з 1996 року в структурі Міністерства праці створена інспекція праці, яка з грудня 2010 року функціонує як Державна інспекція України з питань праці. До її компетенції входить державний нагляд та контроль за :
• додержанням підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності й виду діяльності, та фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, законодавства про працю;
• дотриманням роботодавцями законодавства про пільги й компенсації працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, щорічні додаткові відпустки та скорочену тривалість робочого тижня;
• дотриманням прав громадян при прийомі на роботу та працівників при звільненні з роботи; використанням праці іноземців та осіб без громадянства; дотриманням прав і гарантій щодо працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;
• дотриманням законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів;
• додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;
У структурі Державної інспекції України з питань праці утворені територіальні органи, в тому числі й на Закарпатті, які функціонують з квітня цього року. Інспектори праці здійснюють перевірки за спеціальною процедурою, і їм уже вдалося оздоровити ситуацію у сфері трудових відносин. Протягом цього року проведено 817 перевірок підприємств, установ та організацій області, за наслідками яких внесено приписи роботодавцям про усунення виявлених порушень законодавства, складено і скеровано до суду 716 протоколів про адміністративні правопорушення та ще 77 роботодавців покарано правами інспекторів праці.
Утім, проведення планових перевірок цьогоріч зведено до мінімуму. В основному інспектори праці розглядали звернення громадян, правоохоронних органів, підприємств, установ та організацій. Хоча на пріоритетних напрямках, якими для інспекції є законодавство про оплату праці, виявлення прихованих трудових відносин та їх легалізація, перевірки здійснюються безкомпромісно і так часто, як це дозволяє закон. Зокрема фахівці інспекції з питань праці провели 97 перевірок підприємств-боржників. Зазвичай невиплату зарплати роботодавці обґрунтовують дефіцитом обігових коштів. Проте перевірки показали: на окремих підприємствах грошей було достатньо, однак використовували їх на оплату комунальних послуг, сплату податків, придбання обладнання, тощо, що суперечить ст. 15 ЗУ «Про оплату праці» про пріоритетне скерування коштів на зарплату, а вже потім на інші потреби. Такі факти мали місце на ПАТ «Іршавське автотранспортне підприємство 12143»; ПАТ «Управління механізації будівництва» (м. Ужгород); ПАТ Будівельне управління -1» (м.Мукачево); ТОВ «Ванмарко» (Мукачівський район); ТОВ «КНК –Агро» та ТОВ «Настуня» (Ужгородський район). За кожним таким фактом відносно керівників цих підприємств прокуратура порушила кримінальні справи за ст.175 Кримінального кодексу України. Всього за матеріалами інспекції з питань праці в 2012-му порушили 15 кримінальних справ. В інших випадках на керівників підприємств-боржників склали й направили до суду протоколи про адміністративні правопорушення. Крім цього, на вимогу інспекторів праці підприємства-боржники погасили заборгованість з виплати заробітної плати 1578 працівникам на суму 4 млн. 108.9 тис. грн.
Незважаючи на зусилля інспекції з питань праці та інших компетентних органів, на окремих економічно активних підприємствах області існує заборгованість з виплати заробітної плати працівникам. Станом на 2 листопада загалом це 3 млн. 389 тис. грн., що відповідає рівню заборгованості минулого місяця, але порівняно з січнем цього року маємо зростання на 5,7 відсотка, або 182 тис. грн.
Якщо розглядати заборгованість із виплати зарплати за територіальною ознакою, то наразі найпроблемнішими серед економічно-активних є підприємства, розташовані в:
• Ужгороді – 897 тис. грн. (КП Уж-світло – 18,0 тис. грн., ЗАТ «Управління механізації будівництва – 140.0 тис. грн., стадіон «Авангард» – 217,2 тис.грн;, ТОВ «Цетан-плюс» – 136 тис. грн., ВП «Синевір» – 37, 7 тис. грн.;
• Мукачеві – 637 тис. грн. (Мукачівське учбово-виробниче підприємство УТОС – 264 тис. грн.., Будівельне управління № 1 – 273,1 тис. грн., Мукачівська госпрозрахункова дільниця – 101 тис. грн.);
• Хусті – 420 тис. грн.; (Хустське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства - 420 тис. грн. ).
• Мукачівському районі – 396 тис. грн. за КП «Санаторій «Перлина Карпат»;
• Ужгородському районі – 353 тис. грн. (ДП радгосп-завод «Ужгородський» – 283 тис. грн., АП Леанка» – 70 тис.грн.).
Нині винятково гостро стоїть питання погашення заборгованості на підприємствах- банкрутах, яка в області складає 7 млн. 749 тис. грн. Однак контроль за виплатою зарплати на підприємствах цієї категорії не входить до компетенції Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області.
Надзвичайно актуальним у нас залишається питання тіньової зайнятості населення. Так, у поточному році інспектори праці виявили неоформлених працівників у 192 приватних підприємців-фізичних осіб. Звичайно, фактичні обсяги «тіньової зайнятості» на ринку праці Закарпаття набагато більші. Так, робочі групи, створені при районних адміністраціях та виконавчих комітетах міських рад області, протягом поточного року зафіксували 1928 нелегальних працівників, яких використовували приватні підприємці-фізичні особи.
Необхідно пам’ятати, що приховані трудові відносини позбавляють працівника гарантованої законом мінімальної зарплати (у тому числі доплат, надбавок заохочувальних виплат); права на відпустку, зокрема й у зв’язку з вагітністю та пологами; на оплату лікарняного; на достроковий вихід на пенсію та на скорочений робочий день, тиждень, якщо ви працюєте в шкідливих умовах праці; на допомогу по безробіттю; на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань; на зарахування виробничого стажу тощо. З іншого боку, при «тіньовій зайнятості» не надходять кошти до бюджету, ПФ та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від тимчасової непрацездатності, а також до інших державних фондів.
Тіньова зайнятість проявляється не тільки в прихованих трудових відносинах: останнім часом на підприємствах Закарпаття набула поширення практика встановлення працівникам неповного робочого дня, тижня. Звичайно, чинне законодавство передбачає, що працівник за погодженням із роботодавцем може працювати в режимі неповного робочого дня. Однак ця правова норма в дійсності стала прикриттям для окремих підприємців, які формально нібито користуються послугами працівників на умовах неповного робочого дня, а фактично люди зайняті повністю, і платять їм відповідно, але в конвертах. Це. Звичайно, завдає шкоди як безпосередньо працівникам, так і відповідним державним інституціям. Тому найближчим часом підприємства, на яких практикується неповна зайнятість працівників, будуть першими кандидатами на проведення планових перевірок.

«У рамках кампанії «Інспекція праці допоможе вам на робочих місцях» ми намагаємося впровадити в роботу державних інспекторів праці механізми профілактики порушень трудового законодавства. Фактично,йдеться про те, що метою перевірки – не покарання роботодавця, навіть якщо для цього є правові підстави. Головне завдання інспектування – забезпечити на підприємстві додержання законодавства про працю. І хоча при чинному законодавстві реалізувати на практиці такі підходи буде проблематично, інспектори праці цілеспрямовано вестимуть роз’яснювальну й профілактичну роботу, щоб роботодавці поглянули під іншим кутом на стиль ведення бізнесу та згадали про відповідальність перед своїми працівниками. А на завершення хочу сказати, що будь-який працівник має право звернутися в інспекцію з питань праці щодо захисту його трудових прав. Це можна зробити письмово, на особистому прийомі у керівництва інспекції чи зателефонувавши на «Урядову телефонну гарячу лінію» на багатоканальний номер: 0-800-507-309», – підсумував Іван Левкулич.
Прес-центр «Закарпатської Правди»