Незабутнє святочне дійство у День Святого Миколая в Ужгородському греко-католицькому Кафедральному Соборі

Хоча вже майже всіма цукерками та солодощами, що були подаровані Святим Миколаєм, малеча посмакувала, однак у серці кожної дитини залишилися чудові згадки про святого Чудотворця та казкове надвечір’я.

Зокрема, 19 грудня, ввечері, в Ужгородському греко-католицькому Кафедральному Соборі відбулася святкова Божественна літургія на честь Святого Миколая. Після Служби Божої пройшло чудове дійство — казкова вистава, що була влаштована вихованцями духовної школи, яка діє при Соборі.
— У виставі ми зосередили свою увагу на християнських чеснотах, світлості душі та любові серця, які так необхідні кожному з нас, — розповідає сестра Маргарета. — Свій «спектакль» ми побудували на трьох порах року: літові, осені і зимі. Так, літо багате на чесноти, квіти та теплоту, осінь — на добрі вчинки, а зима, із своїми білими снігами — на чистоту.
У виставі активну участь взяли і маленькі вірники, які, разом з батьками, прийшли на Святу Літургію. Для них влаштували конкурси з основ християнської моралі, з якими дітки вдало впоралися. Ще й до того, малюки були задоволені і щасливі тим, що мали змогу поспілкуватися з трьома чудовими порами року.



Настала довгождана мить. Усі вірники, які заповнили цього вечора Ужгородський греко-католицький Кафедральний Собор, разом заспівали пісню «Ой, хто, хто Миколая любить…». А після її виконання, уся малеча, яка зібралася на Літургії, почала дружньо кликати Святого Чудотворця. Почувши дитячі голоси, до маленьких , і всіх присутніх, вірників вийшов і сам Святий Миколай з ангелами. Малюки розповідали йому віршики, співали пісні та оповідали коротенькі казочки, за що і отримали від Святого Миколая-Чудотворця гарні та смачні подарунки.
Влаштовувати такі святочні дійства на День Святого Миколая та Різдво Христове стало вже традицією для вірників Ужгородського греко-католицького Кафедрального Собору. Беруть участь в Різдвяних дійства, переважно, вихованці недільної школи, що діє при Соборі. З отриманими духовними знаннями, ця молодь і крокує своєю життєвою дорогою.
Двоє з учасників святково-казкової вистави розповіли нам про свою віру та любов до Бога.
— У духовній школі я займаюся уже 4 роки: з того часу, від коли розпочав вивчати Катехизм, — говорить Роман, учень 9 класу Ужгородської гімназії. — Виступаю кожного разу на День Святого Миколая та на Різдво Христове. На Служби Божі я ходжу по неділях і у свята. У Кафедральному Соборі навіть прислуговував священику. На мою думку, Богу потрібно молитися кожного дня, адже Господь допомагає прожити день і дарує гарну, спокійну ніч.
— Беру участь я у таких святкових виставах вже близько семи років, — каже Мар’яна, студентка 2 курсу, кафедри туризму УжНУ. — До церкви на Божі Літургії ходжу ще з малечку. Хочу сказати вам, що для мене молитва – це, насамперед, розмова з Владиком Неба і Землі. Вважаю хибною народну приказку «Коли тривога – тоді дорога до Бога». Нашому Єдиному Батьку потрібно кожного дня дякувати за усе те, що Він нам дає. Усе це є Його волею і ніщо не діється без Господнього задуму і рішення.
На передодні Різдвяних свят, хочу побажати усім людям віри і любові до Бога. Бо якщо цього не буде у наших душах і серцях, то наше життя буде пустим та марним. Тому бажаю кожному завжди іти по життю з Богом.
Ми також приєднуємося до побажань молодих вірників і просимо у Господа для всіх Божого благословення, миру, щастя, любові, злагоди, здоров’я та здійснення ваших мрій, про які кожен буде благати у молитвах до нашого Творця у святкову Різдвяну ніч.
Тетяна Горянка,
Вікторія Попович