Олександр Вагерич: «Медицину нарешті потрібно побачити»

Олександр Федорович Вагерич — людина, яка сьогодні намагається допомогти та захистити мало захищені категорії населення Ужгорода та області — інвалідів і ветеранів війни, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та «дітей війни».

Сьогодні в Олександра Федоровича у життєвому доробку досягнення декількох професійних вершин. Йому присвоєно звання заслужений лікар України та Вищу категорію по організації та управлінні охороною здоров’я та Вищу категорію за спеціальністю терапія.
Як говорить пан Вагерич, робота лікаря важка, але важлива та благородна. У нього вона розпочалась з 1976 році, коли Олександр Федорович закінчив медичний факультет Ужгородського державного університету та пішов працювати лікарем-гастроентерологом в санаторій «Поляна». З 1983 року переведений в Обласне лікувально-санітарне управління (ОЛСУ) Закарпаття, котре свого часу зазнало декількох реорганізацій . Остання відбулася в січні 2004 року. Відтоді і був створений єдиний в нашому краї Закарпатський обласний госпіталь для інвалідів війни і учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, поліклінічним відділенням якого нині завідує Олександр Вагерич:
«На часі госпіталь потребує розширення приміщення та збільшення стаціонарних ліжок. Адже постановою, яка вийшла нещодавно, лікуватися у шпиталях для ветеранів війни можуть нині і «діти війни», при наявності в цих медзакладах вільних стаціонарних ліжок. Але зроблено це без відповідного фінансування та належних умов.
На жаль, стаціонарне відділення нашого госпіталю розраховане тільки на 60 ліжок: 45 — для ветеранів війни, 15 — учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. Тому для нас це питання наразі — болюче.
Вирішення цього питання вбачаю за рахунок використання колишнього медичного закладу військової частини, що по вул. Другетів.
Віднайти потрібно в лікувально-профілактичних закладах області і можливості дотримання постанови Кабміну від 26 квітня 2007 р. №680 «Про збільшення норм грошових витрат на харчування та медикаменти в лікувально-профілактичних закладах ветеранів війни». Тому що сьогоднішні норми грошових витрат на одного стаціонарного хворого на добу становлять: 35 грн. — на харчування та 40 грн. — на медикаменти, згідно з вищезазначеною постановою.
Нагальним питанням, на яке слід знайти відповідь — це забезпечення медикаментами ветеранів війни по пільговим рецептам.
Потрібно пам’ятати, що категорії інвалідів та ветеранів війни, ліквідаторів аварії на ЧАЕС та «дітей війни» — це люди хронічно хворі, яким їхні недуги обтяжують та ускладнюють життя в суспільстві. Їм потрібна опіка, турбота та порозуміння. Але в наш час, лікар не може усього цього їм дати, бо стає заручником ситуації, котра склалася в нинішній медицині.
Медицину нарешті потрібно побачити, а не «закривати очі» на її недоліки».
Ольга Ластівка