Подорожі перлинами Карпат (+ФОТО)

Одна з перлин нашого краю та й Українських Карпат загалом – це гора Гимба (Гемба), яка знаходиться на межі Свалявського та Міжгірського районів. Гимба – належить до гірського масиву Боржавські полонини. Висота гори сягає майже півтори кілометра, її вершина схожа на купол та вигнута півмісяцем.

Ця гора захоплює подорожуючих своїми неосяжними просторами та привабливими гірсько-полонинськими ландшафтами. В осінню пору тут по-особливому красиво – полонини жовтіють, а подекуди вже біліють від вицвілого на сонці біловусу звичайного. Повітря чисте, насичене осіннім різнотрав’ям полонинських просторів.

Саме такої погожої осінньої днини група ентузіастів обласних природоохоронців вирушили у подорож на вершину Гимби. З метою екологічного та естетичного виховання турботливі батьки узяли із собою діток, що надавало подорожі по-особливому затишної атмосфери. Серед туристів є відомий пішохідний маршрут «Вершинами Боржави», який починається у Воловці і веде до Міжгір’я (або у зворотному напрямку). Ми рушили із села Пилипець Міжгірського району, що розташовується у підніжжі гори, та є відомим населеним пунктом для туристів і гірськолижників. Тут добре розвинена інфраструктура: на схилах діють гірськолижні витяги, які вже зачекалися зимового сезону. До речі, поблизу гори Гимби розташований другий за висотою гірськолижний курорт України, він має найдовшу гірськолижну трасу в нашій державі – приблизно 3,5 км.

Одним із таких витягів і скористалася наша група, щоб дістатися вершини, адже серед учасників «недільної експедиції» наймолодшій Юлії ледве виповнилося 4 з половиною років, а її «колезі» Сашку скоро 6!

Неподалік Гимби знаходиться пам’ятка природи, один із найкрасивіших та найвідоміших водоспадів України – Шипіт. Відвідали і його. Кілька фото від нашого фотохудожника Остапа Цапулича, який прискіпливо на ходу відбирає найкращі світлини, а ті, де втрапили випадкові прохожі – без жалю видаляє!

Гимба – чудове місце для будь-якого виду туризму та спорту. В літньо-осінній період приваблює парапланеристів. Які набираючи із розбігу швидкості та вхопивши повітряну хвилю, немов без ваги здіймаються над Боржавськими полонинами. Дивуємося їх майстерності та невагомості, милуємося пейзажами, вдихаємо цілющого полонинського повітря та рушаємо додому.

Втомлені із купою позитивних вражень сідаємо в автобус. Діти відразу влаштовуються зручніше і, засинають.

«Слава Богу без пригод!» – підсумовував, насичений день, керманич походу – директор департаменту екоресурсів Юрій Шпонтак.

Ось вона — вершина)

Всі в зборі

Параплани над полониною

Водоспад Шипот

Осінь в горах