Шальний хлопець Іван Кіраль порадував новою порцією екстремальних трюків і розповів, як підкорює величезні висоти без страховки (ВІДЕО)

Закарпатський руфер Іван Кіраль продовжує дивувати краян екстремальними вчинками. Цього разу закарпатець прдемонстрував небезпечні трюки у рідному селі Горонда, що на Мукачівщині та поспілкувався із журналістом газети "Панорама". Наводимо повне інтерв’ю з закарпатським екстремалом.

Зокрема, у закинутому складі він влаштував небезпечну гойдалку з мотузки. На тому ж місці він продемонстрував також й інші трюки.

Газета «Панорама» розшукала і поспілкувалась із закарпатським руфером Іваном Кіралем.


– Тож з чого почалось твоє захоплення екстремальними сходженнями?


– Все почалось 2 роки тому, коли я з друзями просто йшов гуляти. Нам було нічого робити, й тому ми вирішили залізти на 20-метрову вишку на залізній дорозі. Ми залізли на неї і це нам сподобалось. Звісно, сподобався вид з висоти. Через рік я вже спробував виконувати трюки, зокрема, стоянка на руках. А потім цей же трюк намагався виконувати на висоті.


– Для того, щоб виконувати такі складні та небезпечні трюки, необхідні тренування. Як часто ти тренуєшся і готуєшся до екстремального підкорення вершин?


– Нічого особливого не треба для тренувань. Щодня я займаюсь на турніках та брусах, віджимаюсь. Раніше займався кікбоксингом, а також займався у спортзалі.


– А чим ти займаєшся в житті?


– Зараз лише спортом і руферством. Раніше я навчався на автослюсаря, але це мені не подобалось. Це була ідея мами. Зараз я займаюсь тим, що мені до душі, як то кажуть.


– Як батьки поставились до такого небезпечного виду спорту?


– Батьки взагалі-то не сидять в інтернеті. Але те, з якою швидкістю поширюються чутки після появи якогось відео в мережі – то все. Батьки негативно ставляться до руферства. Але я їх переконую, що кожен наш крок по висотках є продуманим до дрібниць. І що це, звісно, моє захоплення.


– А що кажуть односельчани?


– Можна розділити їх навіть за віковою ознакою. Підлітки та молодь позитивно реагують на наші відеоролики. Деякі навіть питали: а як це можна зробити, що для цього потрібно? Старше покоління цьому не приділяло особливої уваги до тієї пори, поки не оприлюднили наші відео по телебаченню. І тоді слава миттєво розлетілася по всьому селу. І старше покоління розділилось на два табори: є люди, які ставляться позитивно, а є такі, які не дуже добре реагують на наші трюки.


– Інтернет – це, як то кажуть, глобальне мегасело. І будь-яка інформація, яка є в мережі, швидко розлітається серед інтернет-аудиторії. Чи приходять до тебе повідомлення від твоїх шанувальників чи просто людей, які теж би хотіли займатись подібними трюками?


– Звісно. Чимало повідомлень отримую в день. Зокрема, от нещодавно мене один хлопець запитав: де у Мукачеві можна піднятись, що для цього потрібно робити, як тренуватись? Пишуть люди з різних міст. Кажуть: класно, ти молодець. Але можу зауважити такий цікавий факт: більшість людей, які мені пишуть, цікавляться руферством – це дівчата. Можливо, вони таким чином хочуть познайомитись.


– От багато людей мають бажання з тобою поспілкуватись. А чи хотів би ти поспілкуватись з тими, хто так само підкорює висотки і став вже відомим завдяки екстремальним трюкам?


– Безперечно, хотів би поспілкуватись з відомим руфером Mustang Wanted, який, як Ви знаєте, прославився, піднявшись на одну з веж Кремля. Крім нього, є росіянин Олександр Русінов. Більше я не знаю відомих руферів.


– Що ти відчуваєш при виконанні трюків і після них?


– Зазвичай під час виконання трюку не отримую ніякого кайфу, адреналіну, оскільки повністю всім тілом і думками сконцентрований на виконанні трюків. Коли піднімаєшся наверх, то концентруєш увагу на тому, аби не впасти. А після трюків і зйомок я передивляюсь відео і після накладання музики отримую задоволення.


– Скільки часу ти витрачаєш на пошук музики?


– Буває таке, що одразу знайдеш класний трек, а буває таке, що для музичного супроводу витрачаю цілий день.


– Як реагують люди, які випадково потрапляють на відеозйомки твоїх кліпів?


– Пригадую зйомки першого відеокліпу з Мукачева. Коли ми знімали ходіння по будівельному крану, то під нами було близько 20 осіб, які, мабуть, були в шоці від того, що відбувається, думали, що ми впадемо. А коли ми піднімались на Ратушу в Мукачеві, то якийсь дідусь, можливо, депутат, кричав: «Злазьте, бо я зараз викличу поліцію».

– А кияни, які випадково стали свідками підкорення Московського мосту?


– Там настільки високо, що вони навіть не помічали, що я заліз на вершину мосту.


– Які подальші плани у Івана Кіраля?


– Зараз я монтую друге відео, на якому підкорюємо різні висотки Мукачева. Зокрема, труби, крани і навіть Замок Паланок. А наступні відео і наші подальші зйомки будуть в Ужгороді, де теж є чимало вершин, які варто підкорити. А потім будемо долати вершини усього Закарпаття.


ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ Неймовірно! Іван Кіраль підкорив нові смертельнонебезпечні висоти в Мукачеві (ВІДЕО)