У Закарпатській області вирощують молодильний артишок

Як повідомляє кореспондент UA-Reporter.com, Марія Скаканді з закарпатського селища Середнє третій рік вирощує на городі артишок сорту ”Ранній фіолетовий”.

Щоб отримати крупні квіткові корзинки, на рослині залишають по 2—3 квітконоси.

Колючий родич чертополоха, який культивували як декоративну рослину, вважається надзвичайно корисним. Висівають насіння наприкінці березня.

Марія Скаканді з Середнього третій рік вирощує на городі артишок сорту ”Ранній фіолетовий”. Розмножується артишок насінням, розсадою, та кореневими відводками.

“Вирощений із насіння артишок дає врожай на другий рік. Щоб отримати його в перше літо, насіння пророщую, - жінка кладе мішковину в ящик з вологим піском, зверху – шар фільтрувального паперу на який висипає насіння. - Витримую тиждень в теплі, як проросте, на 2—3 дні виношу у холодний погреб. Слідкую, щоб насіння не померзло”

Тоді висіває артишок в ящики із сумішшю перегною, ґрунту та піску. А як з'явиться перший справжній лист, пересаджує в стаканчики. Коли температура повітря прогріється до + 10 – висаджує розсаду на грядки.

“Артишок краще розмножувати кореневими відводками від старих насаджень, -- радить городниця. -- Навесні, молоді паростки зрізую з невеликою частиною кореневища. Зрізи присипають золою та висаджую в удобрені грядки на відстань не менше 70 сантиметрів, а між рядами – до метру”, -- каже пані Скаканді.

Артишоки дуже вимогливі до ґрунту. У посушливих місцях рослини дрібніють, а посаджені на перезволоженій ділянці, не зацвітають зовсім. Грядки перекопують ретельно вибирають коріння багаторічних бур'янів.

“На 1 квадратний метр вношу 2 стакани золи, відро компосту, що добре перепрів, або перегною, по 150 г гранульованого суперфосфату і нітрофоски, -- повчає. -- Артишок полюбляє вологу, грядки поливають двічі на тиждень, як рослини приживуться, кожні 10 днів поливаю їх під корінь розчином коров'яку, що перебродив”.

Соковите листя і стебла артишоку потребує захисту від тлі та павутинового кліща. Якщо рослина ще не увійшла до фази бутонізації, від шкідників застосовують інсектициди. А під час цвітіння жінка використовує власний засіб.

“200-300 г кореневищ кульбаби дрібно нарізую, заливаю 10 л води, накриваю кришкою та залишаю на сонці. Наступного дня фільтрую настій, обприскую рослини, так, щоб не потрапити на квітки та бутони”, -- розкриває секрети.

Посіви артишоку можна ущільнювати редискою, салатом, ранньою картоплею. Щоб отримати крупні квіткові корзинки, а саме вони є їстівними, необхідно залишити на рослині по 2—3 квітконоси з 3—4 корзинками. Коли верхівки квітів розкриваються, їх зривають. Не можна допускати цвітіння, бо такі голівки вже грубі і непридатні до їжі.

З артишоків готують соуси, пюре, їдять відвареними, фарширують і консервують. М'ясиста квітка молодого артишоку в сирому вигляді нагадує недостиглий волоський горіх. У ньому міститься значна кількість білків, вуглеводів, він корисний хворим на атеросклероз, жовчнокам’яну хворобу. Дає хороші результати при лікуванні хвороб печінки. А інулін у складі артишоку легко засвоюється організмом і особливо корисний хворим на діабет. У народі цей овоч вважають молодильним.

Жінка збирає врожай по мірі достигання. Кладе у морозильну камеру, каже, що так артишок може зберігатися протягом двох — трьох місяців. Восени рослини зрізують під корінь, грядки накривають листям або соломою.

Закарпатский пенсионер вырастил "Золотой ус" длиной 15 метров

Закарпатец собирает на своем городе до 8 кг фундука (фото)