Українсько-угорський скандал

Українські медіа пишуть про спроби втручання Угорщини у внутрішні справи України. Мова про те, що вперше за два десятиліття на засіданні Змішаної угорсько-української міжурядової комісії з питань забезпечення прав національних меншин не було підписано протокол. Каменем спотикання стали два пункти, на яких наполягала угорська сторона. Перший – про створення на Закарпатті Притисянського району з компактним проживанням угорців. Другий – забезпечення Україною умов для проходження до Верховної Ради представника угорської меншини.

Змішану угорсько-українську міжурядову комісію з питань забезпечення прав національних меншин створили ще в 1993 році. На підставі її протоколів уряди двох країн ухвалюють рішення, що стосуються інтересів відповідно української та угорської меншин. Згідно з регламентом, комісія збирається щороку, однак останні три роки вона не засідала взагалі. Причиною цього називали економічну кризу. Зрештою, наприкінці грудня минулого року угорці та українці знову сиділи за одним столом. Під час засідання Угорщина наполягала на двох питаннях. Перше – створення на Закарпатті Притисянського району з компактним проживанням угорців. Друге – забезпечення Україною умов для проходження до Верховної Ради представника угорської меншини.

Українська сторона відмовилася розглядати ці питання, бо це не в компетенції комісії, каже співголова комісії з українського боку Юрій Богуцький.

Угорська сторона зажадала розгляд цього питання, але воно не в нашій компетенції
Юрій Богуцький

«Угорська сторона зажадала розгляд цього питання, але воно не в нашій компетенції – не в компетенції комісії. Є закони України, Конституція, є положення про комісію, в якій це написано», – наголошує він.

Угорська сторона доказів України не визнає, каже голова Товариства угорської культури Закарпаття Міклош Ковач.

Українська сторона завжди чомусь дотримується того принципу, що не можна допустити того, що просить угорська сторона
Міклош Ковач

«Засідання українсько-угорської комісії завжди проходять напружено. Угорщина завжди намагається отримати якісь поступки для угорської нацменшини. Але українська сторона завжди чомусь дотримується того принципу, що не можна допустити того, що просить угорська сторона», – стверджує він.

Від виконання вимог постраждають національні інтереси, від невиконання пересічні люди

Водночас закарпатські експерти вважають: питання виключно в політичній площині. А ще воно суперечить національним інтересам України, каже ужгородський соціолог Тамара Іваниця.

Це суперечить національним інтересам України, цього в жодному разі не можна допустити
Тамара Іваниця

«Я вважаю, що на такі речі, як створення окремого угорськомовного району всередині країни, державна влада повинна реагувати категорично: це суперечить національним інтересам України, цього в жодному разі не можна допустити», – наголошує соціолог.

Самі мешканці Закарпаття по-різному сприймають порушену проблему. Та якщо питання права вибору представника угорської меншини Закарпатської області до Верховної Ради України не таке важливе, то питання про створення окремого району для угорської спільноти викликало чималий розголос.

«Навіть навпаки, це б полегшило стосунки. А ще якщо б візи шенгенські відмінили, було б добре»; «А чому це тільки для угорців створювати? Тоді вже створити автономну область», – кажуть закарпатці.

Поки ж питання обговорюють на різних рівнях влади, закарпатські соціологи вже говорять про те, до чого може призвести непорозуміння. Угорщина, з огляду на небажання України йти на поступки, може зробити суворішими умови видачі віз для українців, припинити дію низки договорів тощо. Це автоматично призведе до погіршення і в економічній, і в культурній, і в інших площинах. Експерти кажуть: у будь-якому разі постраждають насамперед пересічні люди.

--------------------------------------------------------------------------------