Утилізація сміття — інтернаціональна проблема, переконані на Закарпатті

Іноземні фахівці вважають, що через два-три роки Україні загрожує справжня сміттєва катастрофа. Що вона невпинно наближається, можемо бачити вже сьогодні - міські сміттєзвалища переповнені, їх кордони підійшли впритул до житлових масивів.

Утилізація сміття — інтернаціональна проблема, переконані на Закарпатті

У сільській місцевості подеколи спостерігаємо картину ще жахливішу: під кожним кущем - стихійний смітник. Пет-пляшками й поліетиленом рясно всіяні береги наших річок. Страждає і атмосфера, і підземні води, куди просочується отрута. Якщо негайно не дати раду зі сміттям, то катастрофа справді буде неминучою.

Екологи вже просто втомилися по¬вторювати: потрібно діяти. Неодноразово порушувалося питання про будівництво на Закарпатті сміттєпереробного заводу. Ідея нібито непогана, та реалізувати її виявилося непросто.

МАЙБУТНЄ - ЗА СОРТУВАННЯМ СМІТТЯ

Виявляється, що починати слід навіть не з будівництва заводу. Перш за все годиться влаштувати на місцях пункти сортування (селекції) сміття. Без цього безглуздо навіть думати про якесь масштабне будівництво з переробки відходів. І здається, що європейський досвід нарешті буде впроваджено й у нас. Принаймні так стверджують в угорсько-українському СП «Берег-Вертикал». З угорського боку гарантами виступають фірми «Секом» та «Вертикал», які мають досвід роботи з відходами і вже обслуговують близько мільйона мешканців.

Незвичну виставку під девізом «З вашою допомогою - зі сміття корисний продукт!» угорські фахівці нещодавно показали у Мукачеві та Берегові. На власні очі можна було побачити, що насправді у буквальному сенсі закопуємо в землю мільйони доларів. Приміром, баночки з-під пива та соків. В Угорщині їх збирають, пресують у брикети, відтак переплавлюють. Економиться не одна тонна цінного металу для промисловості - алюмінію. Таку ж користь можна мати, переробляючи папір, скло й навіть пет-пляшки, від надміру яких потерпає наша екологія.

Про проект розповідає гід Вікторія Орос: «Мета нашої виставки - показати як перебирають відходи в Угорщині. А також довести, що і в нас таке цілком можливо. Виставка має й навчальну мету: люди повинні усвідомлювати, що саме від них залежить стан довкілля».

Звісно, ніхто не хоче, аби їх діти гралися в багнюці, а в річках плавали тільки пляшки. Та як зацікавити населення не смітити, а місцеві адміністрації вчасно і якісно забезпечувати утилізацію сміття? Угорці впевнені: на цьому потрібно заробляти. Причому вигідно це має бути і для пересічних мешканців. Вікторія показує мені нехитрий пристрій, з допомогою якого за кілька секунд пет-пляшка перетворюється на маленький брикет, схожий на попільничку. Таким чином, можна складувати пляшки вдома, місця-бо багато вже не займають, а потім - здавати за гроші. Одна тонна такого вторинного матеріалу коштує 400 доларів. Ціна термопресу, що живиться від електрики, - 8 тисяч форинтів (230 гривень). Але наші умільці, впевнений, здатні змайструвати подібний і самостійно. Отож, справді, сміття - це вигідно?

ДЕ БУТИ ЗАВОДУ З ПЕРЕРОБКИ НЕПОТРЕБУ?

Директор ТОВ «Береґ-Вертикал» Дюло Орос каже, що утилізація сміття - інтернаціональна проблема. І як не згадати події минулого літа, коли в Берегові загорілося сміттєзвалище. Тоді отруйна хмара накрила ледь не півміста. Аби загасити пожежу, довелося викликати пожежників ... із Угорщини, бо наші виявилися не готові до такого. Вогонь тоді загасили, а проблема залишилася. Велика кількість сміття поряд з державним кордоном і швидкісною трасою аж ніяк не надає привабливого іміджу нашій області. А про розвиток туризму і говорити годі.

Нещодавно ініціативу вирішили взяти в руки самі мешканці мікрорайону - декілька десятків чоловік звернулося до міського голови Іштвана Гайдоша. Проблема виникла через те, що у зв'язку з будівництвом траси сміття з міста і 13 сіл почали возити просто через житловий квартал. Мер, як міг, заспокоїв мешканців, пообіцявши, що незручності тимчасові й потрібно потерпіти. А незабаром наказав припинити звозити у місто сміття із району. Але основна проблема із сміттям від цього не вирішилася.

Тепер шукають місце для будівництва сміттєпереробного заводу. Нібито й інвестори є, і кошти з Євросоюзу обіцяють. Ось тільки мати таке підприємство під боком не хоче ніхто - ні місто, ні село.

«Ми планували завод на території села Яноші, - каже директор ТОВ «Береґ Вертикал». - Мали залучити для його будівництва кошти з місцевих і обласного бюджетів, грантів ЄС. Коштує проект недешево - близько 3,5 мільйона евро. Але тут приймали б сміття з усього району, а можливо, й не тільки нашого. Загалом завод обслуговував би близько 200 тисяч населення».

Дюло Орос стверджує: в жодному разі не йдеться про спалювання сміття, адже він налаштований на вторсировину й перероблення. Територію 30 га землі мала виділити Яношівська сільська рада. Була навіть підписана угода про співпрацю. Ось тільки люди, дізнавшись про ці наміри, збунтувалися, і угоду прийшлося розірвати. Мрія про сміттєпереробний завод на Берегівщині знову зависла в повітрі.

Нині в селі має відбутися перший такого роду референдум - бути чи не бути заводу?

А на міжнародній конференції, що відбулася у Мукачеві, взагалі запропонували створити одразу 4 регіональні сміттєпереробнізаводи на території Закарпаття. Кожен із них має у перспективі обслуговувати 2-3 райони, інакше буде нерентабельним.

СПОДІВАННЯ НА «ОСТРІВЦІ»

Буде і нас такий завод або ні - слід рухатися вперед і щось робити з тим сміттям, яке щодня накопичується на звалищах. Тому й вирішили спочатку запровадити сортування сміття на місцях. Міська рада дала дозвіл на виділення ділянки під ангар у Берегові, призначений для такої селекції. Там установлять пресувальний апарат. А влітку з допомогою міської ради «Береґ-Вертикал» планує розкласти в місті «острівці» - розмістити баки-контейнери окремо для скла, пластику й паперу. Кожен буде розрахований на 3000 населення. Попередньо проведуть інформаційну кампанію: через пресу розкажуть, як слід сортувати сміття. Також заплановано серію лекцій у школах і дитячих садочках. Адже екологічне виховання починається з дитинства.

Тож Берегово може стати першим містом на Закарпатті, де розпочнеться попереднє сортування непотребу. А міське звалище у майбутньому рекультивують - за генпланом тут має бути зелена зона, а потім почнеться й забудівля цієї території. Звісно, це якщо дивитися вперед оптимістично. Деякі зміни відчутні вже й тепер - у районі сміття значно поменшало: підприємство роздало населенню 9000 пластмасових контейнерів (по 140 літрів кожен). Утім лишаються проблеми з оплатою послуг. Причому це стосується як і населення, так і значної частини підприємців. Хоч усі бажають, аби було чисто навколо, та здорового патріотизму все-таки не вистачає.

P.S. Кожен із нас при бажанні може долучитися до експерименту. Спробуйте не викидати сміття, а попередньо сортувати його. Виявляється, що близько 75% усіх побутових від¬ходів можна відсортувати й підготу¬вати для переробки навіть у домашніх умовах! Усе це коштує реальні гроші, які ми викидаємо на смітник. І, на жаль, ще досі цього не усвідомили...

Олександр Ворошилов, "Старий Замок "Паланок"

UA-reporter.com
Мер Ратушняк догаздувався до того, що замість кави Ужгород пахне ...фекаліями!
120 гірських сіл Закарпаття не мають де складувати сміття
Хто прибиратиме сміття на Закарпатті?
На Закарпатті утилізуватимуть сміття по-сучасному?