Як Ратушнякові холуї дурять ужгородців

У хворому суспільстві часто трапляється, що до владного корита правдами і не правдами проповзають індивідууми, котрі одурманені наданими їм виборцями повноваженнями втрачають відчуття реальності та з плином часу самі починають страждати манією величі, відчуттям безкарності.

Використавши виборців в корисних цілях за них швидко забувають, їх нехтують, над ними навіть відверто знущаються.

Типовим прикладом провінційного «наполеончика», є мер Ужгорода Сергій Ратушняк. Свого часу створивши напівлегальний бізнес він став заявляти свої владні амбіції. З допомогою рекетирського механізму йому вдалося добряче наповнити свій виборчий «общак» й дорватися до влади. А далі все за сценарієм: влада давала можливість накопичувати капітал, а капітал сприяв владній ерекції Ратушняка.

Та останні роки Ратушняк помітно почав здавати: осунувся фізично, соціальний та електоральний статус «наполеончика» знизився до критичної межі. Імідж ковбоя в капелюсі з широкими відворотами йому вже не личить, а бредові заяви Ужгородського мера, на кшталт позбавлення Республіки Криму статусу автономної, в закарпатців викликають саркастичну посмішку. Така далекозорість, коли мер під власними ногами не бачить брудних та вщент зруйнованих ужгородських вулиць, купи сміття, але вникає в проблеми великої політики аж на Кримському півострові, дратує пересічних громадян. Ужгородці з роками зрозуміли, що ні справжніх ідей, ані реальної мудрості та природного розуму ніколи не було в лисій голові Рати. Проте бандитські повадки, як і зневага до ужгородців, «братана» Рату ніколи не полишали…

В душі Наполеон Ратушняк завжди вважав громадян бидлом та переоцінюючи свої власні інтелектуальні здібності всіляко намагався обдурити своїх виборців. Таким він завжди був, таким і залишився. І останній виконком Ужгородської міської ради є яскравим тому підтвердження.

З інших цікавих для ужгородців питань, що розглядалися на засіданні, виокремимо інформацію про хід виконання раніше прийнятих рішень про впорядкування зупинок та стоянок автотранспортних засобів. Деякі проблеми спільно з Державтоінспекцією та Головавтотрансом, як вважає Ратушняк, вирішено, але, як повідомив начальник відділу промисловості, транспорту та зв’язку Ужгородської міськради Володимир Талісман, залишається питання незаконної стоянки автобусів перевізників приміського та міжміського сполучення по вулицях Перемоги (навпроти обласної лікарні), Бєлінського (біля ринку), пр. Свободи (біля зупинки поблизу автовокзалу). Його відділ направив лист та фотоматеріали, на яких, наприклад, зафіксовано, як “швидка” не може зупинитися біля ОКЛ через припарковані автобуси, начальнику обласного УДАІ УМВС П. Луцюку для вжиття заходів з ліквідації стихійних стоянок.

Такого цинізму від ратушняківського виконкому ужгородці не очікували! Замість того, щоб облаштувати стоянку міського автотранспорту біля обласної лікарні та забезпечити можливість хворим громадянам проїзд до неї Ратушняк намагається руками працівників ДАІ заборонити зупинку автобусів біля клініки. На справді ратушняківське піклування про безпеку руху автотранспорту полягає зовсім в іншому: тут біля ОКЛ на проїжджій частині вулиці промишляє приватна фірма «Мед Парк України», яка надає так звані паркувальні «послуги» громадянам і яку «кришує» Ратушняк, який надав офіційним «рекетирам» відповідні дозволи та права. Саме наявність цієї платної стоянки й перешкоджає руху санітарного транспорту та залишає права ужгородців на своєчасну медичну допомогу. І це очевидно, а рішення виконкому є нічим іншим, як намаганням вкотре познущатися із Ужгородців та підставляючи Управління ДАІ в Закарпатській області створити тепличні умови для бізнесу легальних рекетирів. Декларуючи рішення виконкому Ратушняк та члени його «бригади» мають на меті створити видимість бурної діяльності по забезпеченню умов безперешкодного руху автотранспорту та відволікти увагу громадян від справжніх причин заторів на вулицях обласного центру, повідомив UA-Reporter.com Андрій Пушко