Закарпаття. Аби "жаба" не давила, гайда мерщій на Перечинщину! (ФОТО)

Цей мальовничий куточок із року у рік вабить туристів із різних куточків не лише України, а й закордоння. Адже такої природи й унікальних пам’яток немає точно ніде.
А унікальних речей на Перечинщині таки немало і їх щоразу більшає у районному центрі.
І якщо донедавна центральна частина міста була уславлена бронзовим пам’ятником Федору Фекеті, легендарному листоноші Турянщини й Ужанщини, то сьогодні біля посла «у гуні» розмістилася неймовірна скульптурка не менш легендарної жаби, яка теж є у пошані місцевих. Однак, що до жаби у реметян є чимало протиріч, мовляв, жаблярів – гурманів французького делікатесу найбільше у їхньому селі, – Тур’я- Реметі, але пам’ятник чомусь у перечинців? Та хоч і довго були дискусії навколо «жаби», а міні-скульптурка дедалі частіше завойовувала серця багатьох приїжджих. Бували тут і німці, і угорці, і словаки, й американці…
Ідею перечинців у виготовленні жабки реалізували скульптор Михайло Колодко (автор відомих скульптурок в Ужгороді) та коваль Василь Криванич.

ЧИТАЙТЕ також: Закарпаття. 400-річний дуб росте у місцевій "Бразилії" (ФОТО)

За словами туризмознавця і краєзнавця Федора Шандора, міні-скульптурка є важливою і для перечинців, хоча й у мешканців сусідньої Тур’я-Ремети зі славнозвісною жабою – не менш цікаве минуле. Однак, пам’ятка є пам’яткою, і головне, що вона є важливим культурним надбанням у спадок сучасникам.
До слова, біля жабки – завжди багато охочих на селфі, що робить зелену царівну ще більш зірковою. Про свою жабу місцеві складають легенди, пісні та вірші. Ну і, звісно, кидають монетки у її мініатюрні лапки, мовляв – на удачу.
Ну і багата зелена царівна, подумалось. От і золотять її трон із каменю численні туристи! Ба й не даремно – бажання виконує, дивлячись у небо (на фото).
Міні-скульптурки, із нагоди уславлення історичних подій, культурних та політичних діячів, є наразі дуже популярними і дедалі частіше з’являються у мальовничих локаціях дивовижного краю – унікального пам’ятками й людьми Закарпаття.
Мирослава Головнич.
Фото автора.