Добавить комментарий

Наші предки ся вже обійшли.
Наші предки ся вже обійшли. 10 стлоіть тягнулися до Київської Русі. Слово русин пішло від Київської Русі.
...
Руси́ни або ру́сь — самоназва автохтонного етносу України, переважно християн східного обряду, в 11 — початку 20 століття. Поступово витіснена новим етнонімом — «українці». Найдовше зберігалася на теренах Західної України. На відміну від русів мешканців Московського царства називали «московити» — сучасні росіяни, і жителів Литви - «литвини» або «білоруси». Вживалася в країнах, які володіли українськими землями — Київській Русі, Галицько-Волинському князівстві, Великому князівстві Литовському, Королівстві Польському, Речі Посполитій, Московському царстві, Російській та Австро-Угорській імперіях. Похідні назви — рутени та руснаки, з XVIII ст. поетична — русичі.
У часи княжої Русі, вживалися слова «русин» — однина, «русь» — множина. Слово «русини» не вживалося до XV століття.
Похідна від Русь, на визначення людини, приналежної до Русі, руського роду, засвідчена в угодах Олега з греками 911 (7 разів) та Ігоря 945 (6 разів).
З XV ст. під польським впливом починає використовуватися у множині — русини — для позначення людей руського народу (спільна назва українців, білорусів, у тогочасному латинському написанні Rutheni або Ruteni, польськ. rusini, rusacy). Як спільна назва українців і білорусів етнонім використовувався до XVII–XVIII ст.[1] У XIX-ХХ ст. використовувався для позначення українців.
З часів Козацької держави назва поступово замінюється на українець, українці (від Україна) або похідні від книжного терміну Малоросія (Мала Русь) назви малоросіянин, малорус, малорос використовувалась в діловодстві, а серед населення — руські \ русини.
Найдовше цей етнонім зберігся за українцями. В сучасності термін русини, або русини-українці[2][3] зберігся також як самоназва етнографічної групи українців, що проживають на пограниччі Закарпатської України, Словаччини, Польщі, а також у Воєводині. Народи іншого етнічного походження, підлеглі Русі, називались «руські люди» або «рускіє люди», тобто «які належать Русі».