Добавить комментарий

Михайло Бобинець
Дорога моя Верховино як не нищили тебе всякі пришельці,нешанували й свої,але ти живеш і розвиваєшся,хоч важко,дуже важко тобі без тих столітніх смерек і дубів,міцних буків які вивезли в Голандію,Белгію та і хто зна куди ще.Але знівечині поля і полонини нашої Верховини нездаються,борються з водно-гірськими зсувами,ерозією.Певно ця земля лікується не тільки доброзичливими і працьовитими руками верховинців,але і її прекрасними коломийками,казками,говірками.Славний твій рід моя рідна Верховино,всюди деб він небув ,неганьбить нашу славну Верховину.Пізнали наші гори багато веселого і смутного,щасливошо й обездоленого, та все переносили на своїх мужніх дубисто-букових плечах мої рідні Верховинці.Та і тепер нелегко дається моїм милим ,талановитим,роботящим людям,але віримо ,що настане час коли і на нашів вулиці буде свято. Я вас бачу мої рідні гори ,через мої Полянки і Руський Вирьх ,Пікуй і Голицю і з високого Дюмбіера, шлю вам щасливого і веселого озеленення,хай з моїх верхів лине тільки весела коломийка,хай ваші ноги мої верховинці, ніколи незнають втоми від походів по прекрасних полонинах ,а ваша душа ,хай завжди буде наповнена добротою і ласкою до ближнього,гай Божа сила завжди тримає над моєю Верховиною охоронну руку.Боже Единий Великий НАМ ВЕРХОВИНУ храни.
м.Пряшів Словакія