Добавить комментарий

олова Світової ради русинів вважає дії Димитрія Сидора екстремістськими
"Меґаломаньскый блуд патолоґічной візії" називає д-р Михайло Біцко рішення Сойму Підкарпатських русинів видати померлому русину Енді Варголу посвідчення почесного громадянина "Подкарпатской Руси"

"Меґаломаньскый блуд патолоґічной візії"

"Меґаломаньскый блуд патолоґічной візії" називає д-р Михайло Біцко рішення Сойму Підкарпатських русинів видати померлому русину Енді Варголу посвідчення почесного громадянина "Подкарпатской Руси"

Всіх шокувала інформація, яка надійшла з України, що Сойм Подкарпатських русинів почав видавати посвідки неіснуючого „штату“ Підкарпатьска Русь. Під першим номером йде Енді Варгол. Одноіменна організація Е.Варгола в Міджілабірцях дистанціюється від такої практики та вважає такий почин за "меґаломаньскый блуд патолоґічной візії самозваных персон, які дбають лише про власну рекламу, використовуючи при цьому відомих людей, про це заявив на сайті www.rusynacademу.sk Михайло Біцко.

***

Голова Світової ради русинів вважає дії Димитрія Сидора екстремістськими

Днями, на офіційному сайті Світового конгресу русинів (www.rusynacademу.sk) за підписом Голови Світової ради русинів П.Р. Магочі подано позицію зазначеної міжнародної інституції на оприлюднення Соймом підкарпатських русинів (голова православний священик Димитрій Сидор) "Декларації від 15.12.2007 року" та додатків до неї. СРР вважає ці документи небезпечними, які виступають проти існуючої політичної ситуації в Європі та інтересам карпаторусинського народу.
Магочі П.Р. піддає критиці твердження Димитрія Сидора, що Сойм є народним парламентом, наявний геноцид русинів в Україні, можливість виникнення етнічного конфлікту в Закарпатській області, Косівський сценарій та роль Росії як стабілізуючого чиннику в розв’язанні русинського питання.
Для об’єктивності та уникнення кривотолків мовою оригіналу Позиція керівника міжнародного русинства П.Р. Магочія.

Букурешт, 5. 2. 2008 року

Позіція Світовой рады Русинів

15. децембра 2007 року „Сойм Подкарпатських Русинов“ опубліковав Декларацію вєдно з Преамбулов і Додатком, котрый має назву „К 62 годовщине І съезда народных комитетов празднование ... акта анексии?“. Світова рада Русинів поважує вшыткы тоты документы за небезпечны, заміряны проти екзістуючій політічній сітуації в Европі і інтересам карпаторусиньского народа, што жыє на Українї (в Закарпатьскій области) і сусіднїх державах.
У высше спомянутых документах Сойм ся выголошує за „народный парламент“ а в Преамбулї і Декларації ся твердить, же Україна не має „леґітімне“ право на справованя Закарпатя; же почас шістнадцятёх років Україна робить політіку „скрытой ґеноціды русиньского народу“, же на Закарпатю екзістує реална грозба етнічного конфлікту і же Росія і Европска унія мусять взяти на себе функцію ґарантів рішіня „русиньского проблему“.
Треба ся позвідати, хто зволив Сойм, котрый ся выголосив за „народный парламент“? Одповідь: нихто!
А што повісти к грозбі ґеноціды? Теперь на Закарпатю выходять друкованы русиньскоязычны публікації, екзістують школьскы класы (в котрых ся учіть коло 900 школярїв русиньскый язык), леґално функціонують русиньскы сполоченьскы і културны орґанізації, в тім чіслї ай тоты, што суть членами Сойму. Ани єдна особа не стратила свій жывот, не была арештована зато, же ся голосить за Русина. Окрем того, є немало особ русиньского походжіня зо Закарпатя, котры ся стали челныма штатныма представителями теперішнёй Україны, єй влады і верьховного суду. Также о якій „грозбі ґеноціды“ є реч?
Далшы „арґументы“ Сойму о правдоподобности ці неминучости взнику етнічного конфлікту на Закарпатю вызерають просто абсурдно і протиречать вшыткій історічній і сучасній скусености мірного і гармонічного сполужытя Русинів зо своїма сусідами іншой націоналности. Будь-якы речі о можности міджіетнічного конфлікту суть уражков русиньского народу, оддавна знамого своёв толерантностёв і почливостёв к людём іншого націоналного походжіня ці говорячіх іншым языком.
Росі