Ангели для перемоги світлих сил

Вони повинні посприяти нам на шляху до пробудження світлих потужностей суспільного розуму, вважає оригінальний скульптор Василь Сочка.Нині, немовби самі по собі, десь із підсвідомості прийшли в його творчість небесні ангели. Вони відразу отримали великий міжнародний успіх. Один ангел уже «полетів» до Ізраїлю, інший дуже сподобався угорцям, і стоїть нині, охороняючи їхнє консульство в нашій державі, на Православній набережній обласного центру. Але і на віддалі ці янголи бережуть нас.

Ми сидимо на ресторанній терасі Ужгородського замку, їмо заморський десерт із різними фігами й ківі, і синтезуємо при цьому «ангельські» думки. Говорить представник Міжнародного фонду Святого Граля в нашій області, інженер-будівель-ник Володимир Коломенський - про причини успіху Василя Сочки:

— Художників узагалі-то — море. Але тільки тоді, коли він не своєю причетністю до ритуалів, а в душі відкриває для себе Бога, — до нього приходить своя особлива техніка. Так трапилося в Сочки.

— Може, і є в мене така техніка, — знизує плечима пан Василь. — Але я про це не знаю. Бо взагалі-то принципи об'ємної композиції відомі всім. В мене просто постійно лежить маса книг. Я їх читаю і відразу переплавляю в творчість.

Він один з не багатьох в Ужгороді подолав три томи австрійця Освальда Бурнгардта «В світлі Істини» з ученням Святого Граля. Наразі в художника простежується концентрований рух угору. Синтетичний. Творчий. І зовсім не механічний. В його індивідуальному русі при роботі теж простежується об'ємна техніка, як і в готових композиціях.

Це — рух до вершин мистецтва.

***

Василь Васильович Сочка народився 1951 року в Ужгороді. Батько Василь Андрійович (літературний псевдонім Бор-жавин) має нині 85 років. Мама Катерина — музикант. Довгий час була викладачем фортепіано в музичному училищі імені Дезидерія Задора, має 81 рік. Закінчив десятирічну школу з математичним ухилом на Фізкультурній, В Ужгородське училище прикладного мистецтва не зміг вступити, бо туди приймали тільки після восьмого класу. «І добре, — коментує В.В.Сочка, — бо там би зробили з мене стандартну цеглину. Навчили би, ЯК ТРЕБА творити. І я би так нічого і не досягнув у творчості, відсунутий від самопізнання». По півтора року відучився на фізматі, а потім і на загальнотехнічно-му факультетах університету в Ужгороді. Для повного щастя цього йому цілком вистачило.



«НЕ ВИТРИМАВ, БО НЕ ЗАХОТІВ КОНСПЕКТУВАТИ ЛЕНІНА...»



Так пояснив Сочка факт, що наш верховинський вуз позбавився блискучого студента, так і не перетворивши його в дипломованого спеціаліста.

— Але там, — радіє він, — я встиг узяти для своєї теперішньої творчості зерно з вищої геометрії Лобачевського. Вона ж використовується для правильного обрахунку неправильних фігур. Таких, які виходять у мене. Я зрозумів, що в кожній неправильності є Божа правильність, що все на світі, навіть музика з каскадами звуків — це велетенська сакральна геометрія. Вона, починаючи від атома і його нанаметральних складових, підіймається у вселенському просторі.

Так він вийшов із рамок власне навчальних, коли вчишся-вчишся, щоб зрозуміти своє... нерозуміння всього.

— Я, — каже Василь, добиваючи ніжний десерт, поданий нам, нещасним творцям Вічного, від щедрої душі доброзичливого Коло-менського, — вийшов за рамки жорсткої науки. І тоді все зрозумів. Якось враз!! Мені не треба тепер комп'ютера, логарифмічної лінійки. Рафіновані логічні німці мені просто не вірили, що все в моїх роботах можна зробити інтуїтивно і при цьому з абсолютною точністю аж до мікрона. Це треба, бауери і фрау, відчути в душі, бо розумом і я не поясню.

— Духовна сутність запліднює розум, — вставляє Володимир Коломенський.



«ЖІНОЧЕ НАЧАЛО ЗАВЖДИ КОМАНДУЄ ЧОЛОВІЧИМ...»



Творять усе чоловіки, а гонорари тринькають жінки.

Так уже повелося в цьому цікавому, як блискітка в очах куртизанки, світі.

В усіх композиціях Василя Сочки простежуються прямі лінії чоловічого начала, якими командують лінії криві — жіночі. Якщо його композиції порізати в різних напрямках — то побачиш гіперболи: прямі й зігнуті водночас.

Не Сочка, словом, а гіперболоїд інженера Гаріна.

Інакше, мовляв, не вийде нічого путнього. Треба, щоби біля ЯН (повітряне чоловіче начало на Сході) було ІНЬ (земне жіноче начало), біля плюса — мінус. Якщо немає мінуса, знаємо з фізики, плюс не працює.

Словом, якщо розумне і дурне гармонійно поєднати, зрозумів я, то і вийде натуральний ангел строкової чи надстрокової небесної служби.



АНГЕЛЬСЬКЕ ПЛАТО МАЕСТРО СОЧКИ



Ангелів він робить, як і належить за апокаліпсисом, по семеро. Сім потрібно — сім і з'являється. Потім, якщо Бог поможе, ще сім..

— Головне, — пояснює скульптор, — не хочу ставати в процесі їх творення догматиком, класифікувати янголів, як зоолог, на види і підвиди. Тому, може, в мене не всі є ангелами в чистому вигляді. Є, можливо, деколи лише ан-гелоподібні фігури. Та загалом у мене зараз ангельський період.

Ангели пішли один за одним.

— В чому ж особливості ангелів, на твою думку?

Ангел не обов'язково має бути з крилами. Це може бути куля, що світиться. Думаю, людська, осяяна Богом свідомість завжди народить потрібних їй янголів. У космосі космонавти бачили велетенські ангелоподібні фігури, та це не значить, що вони не можуть бути зовсім маленькі, майже незримі і незримі взагалі. Праматерія стягує по-різному атоми: в алмаза тісніше, у води — по-іншому, а в ангелів узагалі по-особливому. .. Через індивідуальну медитацію, не засмічену чужими думками, відкривається безмежна глибина буття.



В РЕЛІГІЇ, ЯК У ДИМУ... ХТО СВІТЛО БАЧИТЬ, А ХТО — ТЬМУ...



В релігійних течіях В.Сочка завше натикався на ухильні відповіді, як не шукав об'ємної повноти. Від такої собі Богородичної церкви поїхав навіть на курси в Москву. Зрозумів у білокам'яній: «Казарма!» Через два тижні втік. Як раніше з моторошного радянського університету.

Завжди Землею йшли війська, а з ними — місіонери, щоб обертати захоплені народи в свою (правильну!!!) віру. Хоча в тих же індіанців було християнство. Просто не так називалося. І хрести були.

— Тому, — вважає простий, як сонце над горизонтом, пан Сочка, — не треба ніколи іншим нав'язувати своїх ангелів. Не слід заганяти їх в одну форму. Все ж взаємно переливається, не треба його підганяти під одне, начіплювати подіям, істотам чи явищам загальноприйняті погони.

Тому такі нестандартні внгели в Сочки.

Від великої вселенської чистоти.

Все ж людське (зло, добро) самими ж людьми взаємно поглинається, а над усім цим марнотним — абсолютна Божа чистота, яку треба любити, бо вона любить тебе. Покарати може тільки батюшка, а Бог тільки по-батьківському любить усіх.

Нормальний він хлопець — Бог!



Василь ЗУБАЧ, м.Ужгород