Кого 31 березня обирати ужгородцям?

Вів “сесію” керуючий обласним центром С.Сембер, а диригував депутатами директор міськвиконкому В.Маргіта. Занепастивши місто до рівня блокадного Ленінграду за минулі 4 роки, “дует” Сембер-Маргіта занепастили й саму ідею місцевого самоврядування, приватизувавши не тільки земельні ділянки й комунальне майно, а й сам самоврядний орган — Ужгородську міську раду.



Спираючись на депутатів-комунальників та маніпулюючи депутатами-лікарями та освітянами, які всі є залежними від міського голови та голови фонду майна через фінансування, зарплатню, матеріальні винагороди та укладені з ними трудові контракти щодо основного місця роботи, “дует”, а згодом і “тріо”, до якого додався О.Лукша, розглядають міську раду та її виконавчий комітет буквально на рівні одного з приватизованих ними ЖреРів.



Тому, мабуть, ніхто на сесії й не переймався конкретними питаннями забезпечення життєдіяльності м.Ужгород, а тільки й думали, як “протягнути” якесь рішення собі на користь, а деякі — як знову потрапити до вже насидженого теплого містечка в кріслі депутата, але вже наступного скликання.



Відчуваючи ж тепер, що вже недалеко той час, коли доведеться відповідати за скоєне, “керманичі” намагаються втягнути у свою “творчу” діяльність якомога більше чинних депутатів міськради, “прив’язуючи” їх до себе земельними ділянками під будівництво, дозволами на будівництво автозаправочних станцій, наданням об’єктів комунального майна тощо.



І в даній ситуації можна було б тільки пошкодувати міських депутатів, якби через їхню залежну позицію не страждали ужгородці — без тепла взимку, води, з потопаючими у смітті прибудинковими подвір’ями і бездоріжжям, та хіба все перерахуєш!?!.. Час, напевно, замислитися виборцям, кого обираємо до міської ради, бо цей орган є найголовнішим по наданим Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” повноваженням і статусу, які є вищими за повноваження міського голови і виконавчого комітету, що є тільки виконавцями рішень, які приймає на своїх сесіях міська рада.



Отож, якщо і говорити про відповідальність перед виборцями, то питати насамперед потрібно з тих, кого ми обирали для захисту свого виборчого округу.



І нехай не думають виборці, що вони не впливають на результати виборів! Доказом дієвості виборчої системи і волевиявлення виборців слугує той факт, що раз на чотири роки на ужгородців починає падати ледь не “манна небесна” у вигляді обіцянок та товаврно-матеріальних цінностей. Все треба брати, що дають, обіцянки вислуховувати, але обирати тих, хто конкретними справами довів свою спроможність бути депутатом і не пов’язано-залежних від корумпованої влади і комунально-бюджетної годівниці.