ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Мертве море... У Закарпатському Солотвині

    21 мая 2024 вторник
    24 переглядів

    Тут лікують і бронхіти, і астму, і алергію

    Як легко здогадатися, назва курорту Солотвино походить від слова сіль. Тут солона навіть земля. Що вже казати про озера! Одне з них має глибину 160 метрів. Воно солоне, як знамените Мертве море в Ізраїлі. В ньому не можна втопитися. Вода так і виштовхує на поверхню. А ще вона лікувальна. Артрити, радикуліти, шкіряні захворювання можна підлікувати за два тижні. Місцеві жителі розповідають, що дехто приїздить сюди щороку, бо результат помітно вже через п'ять днів. Та що там через п'ять. Я розтягнула зв'язку, підвернувши ногу в горах. Боляче було ступити. До озера ледве дошкандибала. Побовтавшись у солоній ропі, через кілька годин поверталася до автобуса, вже не шкутильгаючи. Та найефективніше лікують у Солотвині бронхіти, астму, алергії. Методом так званої спелеотерапії. На глибині кількох метрів під землею у шахтах, обладнаних під спелеокамери, хворі дихають іонами солі. Десять сеансів від години до восьми - і подих у тебе перехоплює лише від захвату.

    Як утворилося таке диво природи, вчені не знають. Можливо, мільйони років тому тут було глибинне морське дно. Подейкують, що на дні шахти, з якої видобувають вугілля, знайшли уламки метеорита. Може, його падіння якимось чином сконцентрувало тут сіль. Та є ще й легенда. Бог кожному народу подарував щось особливе. Кому дістався океан, кому високі гори, кому степ, а кому й пустеля. Українці волами їхали. Повільно, не поспішаючи. Співали, дивлячись у неозоре небо. Поки доїхали, все розібрали інші. Але Бог не міг скривдити такий співучий народ. Отож запропонував решті відщипнути дещицю від своїх надбань. Так співаки отримали і шматочок гір, і кучеряві ліси, і широкий степ, і невеличку пустелю, і навіть власне маленьке Мертве море.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору