"Народна" фракція ужгородського мера Ратушняка в обласній раді Закарпаття теж голосувала за визнання

"7 березня ц. р. Закарпатська обласна рада (усіх мандатів 90) проголосувала за визнання національності "русин". Із 75 присутніх за це висловився 71 депутат, у т. ч. фракції "Нашої України" та її союзників по облрадівській більшості – Партії регіонів", – читаємо чергову порцію праведного політичного гніву у свіжому числі приватної газети ужгородського мера Сергія Ратушняка "Трибуна". Про іншу його мас-медійну власність – газету "РІО" – взагалі варто помовчати: свою дозу "русинського" лайна це видання вилило на політичних опонентів свого "шефа" ще раніше.



В даному випадку вгадати "політичний настрій" Сергія Миколайовича працівникам його "підшефних" ЗМІ було , здавалося б , не важко. Адже у своїй відомій телеграфній доповідній на адресу головних коаліціянтів він був недвозначним: "Дійшло вже до визнання русинів окремою національністю, що є сепаратизмом в рафінованому вигляді... На сьогодні на Закарпатті не діє конституційний лад держави Україна… Є реальна загроза територіальній цілісності Держави" .



Втім, аби, все-таки, у якийсь спосіб не наразитися на "татів" гнів, журналістам "РІО" та "Трибуни", про всяк випадок, варто було підстрахуватися, і з’ясувати для себе повні, а не сепаровані результати "русинського" голосування в обласній раді Закарпаття. Зокрема, поцікавитися, як саме голосувала того дня облрадівська фракція головного "народника" Закарпаття.



Тим більше що для того, аби отримати цю інформацію, їм не треба було б випрошувати у обласних чиновників офіційну стенограму сесійного засідання. Досить було б просто запитати у свого колеги Петра Гойса – головного редактора газети "РІО", і, за сумісництвом, депутата облради за списком Народної партії. І, можливо, пан Петро в щирій дружній бесіді у вільний від невдячної журналістської роботи час нарешті розказав би правдиву, справді "народну" історію закарпатського русинства. І йшлося б у ній про те, як 7 березня "Народна" фракція Закарпатської облради у кількості семи чоловік одностайно голосувала за визнання "русинів" окремою національністю Закарпаття. А головний облрадівський "народник" Михайло Святиня навіть виступив перед колегами- депутатами із палкою промовою, в якій переконував усіх, що коли, мовляв, ми їдемо у село до мамки, то говоримо там з нею щирою русинською мовою.



І, як бачимо за наслідками голосування, переконав.



Важко собі уявити, що всі ці "народні" рухи і слова відбулися поза спиною очільника Народної партії на Закарпатті Сергія Ратушняка. Швидше, у звичній для Сергія Миколайовича політичній манері одна його рука дала "відмашку" на голосування, аби "1. Визнати на території Закарпатської області національність "русин". 2. Звернутися до Верховної Ради України з клопотанням про визнання національності "русин" на законодавчому рівні", тоді як друга в той же час швиденько строчила текст доповідної на адресу Януковича, Мороза, Цушка і Лавриновича, лякаючи "реальною загрозою територіальній цілісності Держави".



Бо той, хто хоч трохи знає ужгородського мера, чітко розуміє, що, насправді, Сергієві Ракушняку глибоко до одного місця, як правильно писати – ковбаса, чи пікниця.



Аби тільки, нарешті, здійснити свою заповітну мрію.



Тобто, стати "губернатором" Закарпаття. Микола Орос