Останнє слово Івана Різака у судовому процесі

Крім того, нагадую, що в період мого керівництва Юрій Бенца був звільнений з посади прокурора м. Мукачева і відправлений на пенсію.

Саме Ю.Ю.Бенца і його підлеглі втілили у життя задуми мого політичного опонента В. Балоги, спрямовані на знищення моєї особи, моєї сім’ї, мого доброго імені. Організовуючи моє переслідування вони незаконно тричі кидали мене за грати, близько 4 місяців я провів у СІЗО. Не було жодних, передбачених законом, підстав обирати до мене найбільш сувору міру запобіжного заходу – взяття під варту, але все робилося для того, щоб зламати мене психологічно і морально. Не випадково, мабуть, мені не дали жодного побачення з дружиною і неповнолітнім сином під час перебування в СІЗО. Не випадково, мабуть, нинішній губернатор області Гаваші умовою мого звільнення ставив дачу свідчень на колишнє керівництво держави. Бо жодних фактів, жодних доказів того, що я ухилявся від слідства, впливав на свідків ні в одній постанові не було наведено.

У 2005 році у Закарпатті були такі масові політичні репресії, яких край не зазнавав у жодному державному утворенні, до якого область входила у різні періоди історичного розвитку. Ось в такому стані суспільного беззаконня проти мене були порушені кримінальні справи і розпочався їх судовий розгляд.

У судовому засіданні жодне пред’явлене мені звинувачення свого підтвердження не знайшло. Незважаючи на це, підтримуючи звинувачення, прокурори просили визнати мене винним по всім епізодам і позбавити мене волі на 12 років. Бог їм суддя! Розумію, що вони є виконавцями чужої волі, а власної мужності відстояти власну точку зору у них нема. Колись під час брутального звільнення мене В.І. Балогою з першого заступника голови ОДА у 2000 році я просив його не звільняти простих працівників за політичні погляди, бо вони прийшли в ту партію, членами якої на той час були і Балога, і Різак. Не прислухався! Сотні людей були звільнені уже в той час, а в 2005 році цифри звільнених держслужбовців сягали десятки тисяч. Так розправлялися і продовжують розправлятися з політично-неугодними професіоналами. Я і сьогодні залишаю за собою благородне право не з’ясовувати стосунків з простими виконавцями чужої волі.

Вкотре я твердо і категорично стверджую, що не причетний до смерті Сливки, людини, яку я поважав і поважаю. У судовому засіданні всі могли переконатися, що за моєю вказівкою не було ніяких переслідувань покійного. Ще вірніше буде сказати, що переслідувань взагалі не було ніяких. Головний редактор газети "Право захист" Михайло Темнов категорично заперечує мою причетність до публікацій в газеті матеріалів про діяльність окремих факультетів УжНУ. Та взагалі в обласній пресі не було ніяких статей, які б принижували б честь і гідність Сливки. Ніхто не давив на покійного ректора і багаточисельними перевірками. Нагадаю, що головний бухгалтер УжНУ п. Боднар у своїх показах на досудовому слідстві і в суді стверджувала, що "перевірки університету у 2003-2004 роках не мали жодних відмінностей від попередніх часів ні за кількістю, ні за якістю. Вони були звичайними, проходили як завжди. Порушення виявлялися дрібні…" На жаль, у суді не з’явилась потерпіла і основні свідки смерті покійного. Свідки, що з’явилися у суді не навели жодного прикладу хоча б якоїсь моєї причетності до самогубства ректора. А чи було це самогубством? Відповідь колись на це питання буде знайдено остаточно. Сьогодні лише нагадаю, що практично ніхто із свідків, допитаних у суді не вірить у самогубство ректора. А матеріали кримінальної справи практично спростовують цю версію слідчого. Я хочу нагадати лише те, що слідство абсолютно не цікавив той кричущий факт, що людина, яка нібито спричинила собі стільки ножових поранень, що їх не можна порахувати; яка нібито користувалась всіма трьома ножами, спричиняючи собі тілесні ушкодження, примудрилася не залишити жодного сліду від жодного пальця на жодному з ножів. Тобто, відбитків пальців покійного ректора Сливки немає на жодному із трьох ножів, яким він нібито зводив рахунки з життям.

І після цього хтось ще вірить у самогубство ректора? Мабуть , що й самі слідчі, які проводили слідство svit