Політичний процес в Україні у 2004 році: регіональні аспекти

Таку назву мала науково-практична конференція, яку провів у суботу у Львові Центр політичних досліджень та кафедра політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Конференція проводилася в рамках проекту "Аналітична діяльність Центру політичних досліджень", що реалізовується за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження".



Участь у конференції взяли завідувачі кафедр політології університетів західного регіону України, керівники аналітичних центрів Львова та Києва. У рамках конференції відбулася презентація Інституту політології Вроцлавського університету Республіки Польща.



Основою конференції став виступ нині відомого київського, а колись харківського політолога Вадима Карасьова, який виклав події помаранчевої революції у системі закономірностей політичних змін, що напрацьовані у політичній науці. Участь Карасьова у конференції мала ще й символічний підтекст, адже саме зараз на площі перед Франковим вузом проходить виставка товарів народного господарства підприємств Харківщини під гаслом „Схід і Захід разом!”.



Директор Центру політичних досліджень Анатолій Романюк познайомив присутніх із результатами дослідження Центру щодо політичної активності українців під час подій на Майдані. Пан Романюк, зокрема, зазначив що, „мотивація участі у акціях протесту характеризувалася таким чином: найбільш поширеною відповіддю була – фальсифікація результатів виборів – 41,18 % та неприйняття існуючих реалій життя в Україні – 32,09 %. В цілому ці два варіанти відповіді можуть бути потрактовані як протестні. Третя група мотивації – прагнення побудувати демократичне суспільство в Україні європейського зразка – 20,86 % може бути визначена як спрямована на зміну, перебудову суспільства у відповідності із наперед усвідомленими стандартами.



Із даним питанням добре корелюється питання визначення – що є перемогою в боротьбі на Майдані? Найпоширенішою була відповідь – перемога В.Ющенко на президентських виборах – 40,64 %, майже однакову позицію з попередньою займає вимога проведення В.Ющенком реформ, спрямованих на запровадження правової та демократичної держави – 40,11 % і третю позицію займає вимога повалення режиму Л.Кучми та В.Медведчука – 16, 58 %.



Аналітик „Контекст-Медіа” Ігор Танчин зробив цікаву паралель про те, що події в Україні чимось схожі до подій культурної революції у Китаї. Зараз ми переживаємо романтичний період ейфорійного захоплення після перемоги, але аби ця перемога не виявилася прірвою, потрібно дуже швидко переформатувати романтичні гасла у чіткі правила політичного курсу у діяльності нової влади.



У другій частині конференції завідувачі кафедр політології західного регіону України із Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Чернівців, Рівного, Луцька, Ужгорода Острога поділилися своїм досвідом викладання політології та міркуваннями щодо розвитку політичної науки відповідно до вимог часу та становлення в Україні громадянського суспільства і демократичної політичної системи європейського зразка, обговорили особливості підготовки і структури навчальних програм політологічних курсів в контексті Болонського процесу, домовилися про налагодження тісніших контактів між науково-освітніми осередками як у формі безпосередніх зустрічей, так і через електронні комунікації.



Підсумовуючи напрацювання на конференції голова Оргкомітету, професор Володимир Мельник відзначив важливу роль політологів і української політичної науки (на фоні поразки російських передвиборчих технологій в Україні) у успіху помаранчевої революції і запропонував організовувати зустрічі фахівців із політичних проблем у систематичному режимі із розширенням географічного представництва залученням представників із центру та сходу України, адже нині ми маємо шанс сформувати в Україні не лише націоцентричну та демократичну, але і кваліфіковану владу.



Всі учасники конференції отримали також 4 номери бюлетеня Центру політичних досліджень "Політекс", а також монографічні видання Анатолія Романюка "Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи" та Юрія Шведи "Теорія та історія політичних партій і партійних систем".



Громадський простір