Тетяна ПАВЛЕНКО: “Нові тарифи, які пропонують затвердити “фахівці” “Ужгородтеплокомуненерго”, — це просто жах!”
— Рішенням Закарпатського обласного суду як судом другої інстанції підтверджено рішення Ужгородського міського суду від 27 вересня 2001 року визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Ужгородської міської ради №101 від 20.06.2000 року в частині затвердження нових тарифів на гаряче водопостачання та теплопостачання (п.1 — додаток № 2) із змінами, внесеними рішенням виконкому міської ради “119 від 29.06.2000 року.
Таким чином в обласному центрі відмінено тарифи на згадані послуги, які були введені в липні 2000 року. Щоправда, в Ужгородського міськвиконкому є обумовлене законом право подати касацію на це рішення обласного суду. Та я маю надію, що міськвиконком цим правом все ж не скористається. Бо, сподіваюсь, у міськвиконкомі порозуміли, що дана ситуація носить вже одіозний характер.
Парадокс, але незаперечним є факт, що у залі суду Державна інспекція з контролю за цінами захищала мешканців міста від ...обраної ними ж міської влади!
До речі, досить таки промовистим і симптоматичним є також факт добровільної присутності на цьому судовому засіданні цілого ряду новообраних депутатів міськради. Тим самим вони заявили про своє небайдуже ставлення як до цієї ситуації з “Ужгородтеплокомуненерго” загалом, так і насамперед до тих, хто віддав за них свій голос на виборах, довіривши їм захищати їхні інтереси, зокрема.
— Прийняте судом рішення про визнання незаконними неправомірно завищені тарифи на тепло- та гаряче водопостачання в Ужгороді — це приємна новина. Однак ужгородців більше цікавить питання: а чи повернуть їм переплачені ними підприємству “Ужгородтеплокомуненерго” суми? Чи є якийсь реальний механізм виконання цього судового рішення?
— Щодо повернення мешканцям м.Ужгород переплачених ними коштів, то, як це не прикро, але жодних серйозних важелів впливу на цей процес Державна інспекція з контролю за цінами сьогодні не має. Що ми змогли, так це лишень прийняти економічні санкції до даного підприємства. Але про їх застосування йдеться у справі, котра розглядається нині іншим судом — господарчим.
До речі, до прийняття цього свого рішення щодо штрафних санкцій стосовно “Ужгородтеплокомуненерго” ми прийшли в результаті тривалих переговорів з Ужгородським міським головою Степаном Сембером відносно того, в який спосіб повернути жителям міста переплачені гроші. До того ж, з огляду на певні обставини, це рішення чотири місяці просто лежало й очікувало свого часу. Який пробив у жовтні минулого року: коли на міськвиконкомі розбирали нові тарифи від “Ужгородтеплокомуненерго” й обговорювали ситуацію, що станеться, коли підприємство буде ліквідовано, я встала і сказала: ось таким є наше рішення і таким ось чином ми захищатимемо інтереси міста!
А вже на третій день після цього “Ужгородтеплокомуненерго” подало на мене в суд через немовби-то неправомірність рішення з нашого боку про застосування економічних санкцій щодо нього.
Тут я хотіла б додати, якщо вдасться до цих наших рішень додати ще один термін — рік, що минув з березня 2001 року, то, вважайте, 10 відсотків річного бюджету м.Ужгород буде повернуто. А це дуже суттєво!
— А що далі? Як реалізовуватиметься на ділі рішення Закарпатського обласного суду?
— Тепер справа за органами прокуратури. Вони мають видати припис про повернення мешканцям м.Ужгород незаконно стягнутих із них чималих сум. Але якщо на згадане рішення облсуду все ж буде подана касація, то цей припис очікуватиме свого виконання, як мінімум, 3 місяці. Саме такий проміжок часу передбачений для подання касаційної скарги діючим законодавством у цій сфері.
— Ви згадали про рішення обласної Державної інспекції з контролю за цінами про застосування економічних санкцій щодо “Ужгородтеплокомуненерго” та про те, що останнє оскаржило це рішення в господарському (апеляційному — ред.) суді...
— Так, це дійсно так. До речі, минулої п’ятниці відбулося чергове засідання господарського суду, але цього разу воно проходило ...у Львові. Розглядалася скарга “Ужгородтеплокомуненерго” щодо зміни рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області стосовно застосування економічних санкцій до державного підприємства теплових мереж “Ужгородтеплокомуненерго”. Є саме порушення, є документально підбита сума цього порушення, котре тягне на 2,6 млн.грн. На це порушення мною як начальником Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області приймається рішення щодо стягнення вказаної суми та подвійних штрафних санкцій.
Що дійсно цікаво, так це те, що суд визнав наші аргументи недостатніми і це наше рішення відмінив. Однак у мотивувальній частині цього судового рішення я виявила явно сфальсифікований офіційний документ, поданий Ужгородським міськвиконкомом, на якому, власне, і була побудована нинішня судова відмова.
Я вже подала на це останнє рішення господарчого суду касацію. Паралельно пишу обласному прокурору про те, що дані, які подавалися міськвиконкомом до суду, є фальсифіковані. Цей документ — розпорядження Ужгородського міського голови Степана Сембера про створення комісії щодо вивчення питання правильності формування собівартості послуг, котрі надаються “Ужгородтеплокомуненерго” споживачам. Проте до складу цієї комісії “чомусь” було включено виключно тільки одних працівників міськвиконкому, жодна інша організація запрошена не була! І ця “комісія”, переінакшивши всі висновки компетентних організацій, включаючи Мінекономіки України, доходить “висновку”, що тарифи, запроваджені “Ужгородтеплокомуненерго”, ...правомірні!? І що Державна інспекція з контролю за цінами, мовляв, вчинила перевірку цінової політики все того ж “Ужгородтеплокомуненерго” неправильно!
А тому я звернулася з відповідним листом до прокурора Закарпатської області щодо проведення за даним кричущим фактом службового розслідування стосовно корупційних діянь і порушення статті Кримінального Кодексу України, якою передбачена кримінальна відповідальність за службовий підлог.
Однак, як я зауважувала, суд цю обставину чомусь до уваги не взяв, хоча, зокрема, те ж Закарпатське відділення Антимонопольного комітету України в своєму заключенні пише: “...Висновки комісії носять формальний характер і, по-суті, не мають нічого спільного з формуванням нових тарифів...”
До речі, щодо нових тарифів, котрі, можливо, вже невдовзі очікують на ужгородців. Їхня планка “забита” ще вищою за нині діючі. І те, про що ми дізналися на черговій зустрічі в міськвиконкомі, — це просто жах!
Уявіть собі таку річ: встає представник “Ужгородтеплокомуненерго” і каже: “Прошу, панове, у мене є 11 (!?! — ред.) собівартостей тепла. Виберіть, яка вам подобається!”
На що ми відразу заперечили і сказали, що нам на цій комісії немає чого робити, бо тепло — це є товар, і воно має свою вартість, яка є одна у межах усієї України, а не є їх 11-ть, як це ми маємо у м.Ужгороді.
— Обласним центром гуляють неймовірні чутки про зарплати працівників “Ужгородтеплокомуненерго”...
— ...Зарплату працівників «Ужгородтеплокомуненерго» ми з вами, прості споживачі, сплачуємо у цих завищених тарифах. А тому ми вправі спитати про неї через міськвиконком та міську раду, котрі ці тарифи затверджували. Ну не може бути у директора підприємства-банкрута заробітна плата у розмірі 2 тис.грн. — це без премій! Це нонсенс!
Окрім того, в поданій до суду підприємством довідці про щомісячні суми нарахованих зарплат фігурують 2 ефемерні вільнонаймані працівники, спільний розмір місячної зарплати яких становить ...6,8 тис.грн.!
— Що Ви порадите ужгородцям: у зв’язку із вищезгаданим рішенням Закарпатського обласного суду як їм нині платити за гарячу воду та теплопостачання?
— Як начальник інспекції скажу, що доки всі заперечення в суді не пройшли, нинішні тарифи “Ужгородтеплокомуненерго” на згадані види послуг залишаються чинними.
А як людина, яка так само змушена платити, як і всі ужгородці, скажу, що я особисто платити не буду. Бо 30 квітня ц.р. закінчується термін, відведений на санацію державного підприємства теплових мереж “Ужгородтеплокомуненерго”, ухвалений судовим рішенням від 17.12.2001 року. Після чого це підприємство підлягає ліквідації! Сергій Романенко