Торжество канцелярського беззаконня

Закривавлені пазурі мукачівського барвистого криміналітету остаточно розчавили українське правосуддя



наскільки хаотичними були режисерські "підказки" канцеляриста. Хоча вони були підпорядковані чіткій єдиній меті – засудити Івана Різака.



Ще вчора вранці багато хто вірив існування в Україні правосуддя. Вірив в оправдальний вирок і торжество справедливості й Іван Різак. Знаючи про невинуватість Івана Михайловича жевріла надія у торжество справедливості у більшості земляків Різака.



Але після оголошення суддею вироку, яким Івана Різака так і не виправдано по найнадуманішому "свалявському епізоду" і навіть засуджено до п’яти років з відстрочкою на один рік, надії на українське правосуддя остаточно поховані. Під тягарем безперестанного тиску сатрапів Балоги, з хворої ініціативи якого й почався процес політичної розправи над Різаком, наша Феміда виявилася безсилою винести справедливий оправдальний вирок невинній людині.



Замість торжества справедливості маємо торжество канцелярського беззаконня!



І так і хочеться поставити державним мужам і громаді майже риторичне запитання: чи може вважати себе країна демократичною, а судова гілка влади незалежною, якщо людину засуджують за події, які з юридичної точки зору взагалі не є предметом злочину?



Чи можна судити людину лише за те, що її оговорили люди, які є її політичними опонентами ( у даному випадку Балога) чи люди, яким самим інкримінують вину за 21 статтями КК України, а потім, після оговорення Різака, всі ці звинувачення знімають ( у даному випадку – Паульо)?



Чи можна трактувати події як "побиття студентів", коли жоден із учасників подій не називає себе потерпілим?



Відверто політичний епізод "по Сваляві", за який суд вирішив зачепитися і виніс по ньому вирок Різаку, свідчить, що судді, як і прокурори, виконували політичну вказівку політичних перевертнів, які працюють на мукачівський криміналітет.



Останні рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області переконливо доводять, що клан Барви-Балоги не лише прагнув за всяку ціну розправитися із неподатливим Різаком, але й намагається встановити повний контроль над судовою гілкою влади.



Особливе занепокоєння викликає рішення суду відправити на дослідування в Закарпатську прокуратуру епізод по телефонах. Цей епізод повністю був спростований і експертами, і показами свідків.



Чому судді до нього повертаються? І що за цим стоїть?



Як відомо, політична сила, керівником виборчого блоку якої є Віктор Балога, на Закарпатті , скажімо так, особливою популярністю, як і сам Віктор Іванович, не користується. Напередодні протизаконних дострокових виборів якраз це рішення суду дає можливість барвистому клану не просто повернути до себе увагу, але й дає карт-бланш закарпатській помаранчевій владі , розбавленій мукачівською барвистою братвою, для реанімації масових політичних переслідувань, шантажу і провокацій зразка 2004– 2005 років.



Адже дослідування закарпатською прокуратурою справи про користування корпоративною мережею мобільних телефонів передбачає прокурорські допити, очні ставки, перевірки та й інші слідчі дії відносно величезної кількості закарпатців. Це значить . що холуї Балоги напередодні виборів будуть не просто надокучати дурними запитаннями, але й відверто тероризуватимуть колишніх заступників губернатора, заввідділів, начальників управлінь, голів райдержадміністрацій, тобто сотні поважних людей, які працювали з Іваном Різаком. Чи не повернеться такий "піар" бумерангом до і так уже скомпрометованих помаранчевих?..



Сьогодні, коли уже всім відомо про вирок, який винесла залякана мукачівським криміналітетом Феміда, виникає ряд резонансних запитань, які безпосередньо випливають із рішення суду.



Зокрема, суд визнав невинним Івана Різака в інкримінованому йому "доведенні до самогубства" ректора УжНУ В. Сливки.



Чому помаранчеві так завзято прагнули списати смерть Сливки на Івана Різака? Зрештою, чи була смерть Сливки самогубством? Чи все-таки це було вбивство? І якщо помаранчевим так захотілося це зобразити як самогубство, чи не викл svit