Юристи з ужгородського Пасажу

Минулого тижня Україна святкувала День юриста. З ним щиро вітало всіх людей цього фаху і громадське об’єд-нання "Місто", очолюване Сергієм Слободянюком.

Тетяна МАГА і Артем НІМЕНКО прикипіли до роботи.

І просто неможливо не сказати хоча би кілька теплих слів про юристів із доброго ужгородського Пасажу, де знаходиться КП “Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації”, очолюване Любомирою Куцик. Еталоном доброчесності й фахового підходу до справи там визнають усі Олександра Дмитровича Граба. Він — начальник відділу реєстрації. Його люблять усі відвідувачі й колеги по роботі.

Генератором ідей і справжнім сподвижником на цій сухій, на перший погляд, не вельми цікавій роботі є юридичний консультант Артем Німенко. Цікаво, що в Бюро він знайшов і свою “другу половину.” Одружився. Створилася своя трудова династія в Пасажі. Мар’янка працює реєстратором. І теж закінчила юрфак Ужгородського національного університету.

Просто приємно спілкуватися з цими ліричними фантазійними людьми. Мова їх чудова, ллється потічком і заполонює уяву: так вони люблять свою роботу. Поетичність натур не подивує, якщо довідаєшся, що ще один юрист, котрий поєднав у собі завідувача архівом та реєстратора, Тетяна Мага закінчила філологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, а вже потім долучила до поетичного фаху ще й юридичний, взявши потрібні знання з МАУП знаменитого Віктора Бедя.

Вчиться в них усіх завзяття й веселої вдачі молодий спеціаліст Василь Мансулич. Він — дитя юридичного факультету УжНУ.

— Чи вдається юристам справлятися з різнобічними справами в КП “Ужгородське МБТІ”, маючи в активі освіту цього верховинського вузу? — запитую.

— Ще треба трохи потренуватись, і вимоги Любомири Дмитрівни Куцик будемо виконувати на сто відсотків, — патріотично зауважує Артем Німенко.

— Я їх люблю і поважаю, — говорить Л.Куцик. — І мушу залишатися на цій посаді, поки не будуть отримувати зарплату, еквівалентну своїм здібностям. А зарплата такого рівня — дуже велика.

...День юриста пройшов у трудовому колективі, що наче одна сімя. Колеги привітали. На душі стало тепло. А перед прощанням — ще тепліше.



Василь ЗУБАЧ.