Закарпаття: Коли і як виникли назви "Україна", "українці"?

У видавництві "Ґражда" (м.Ужгород) щойно побачило світ уже третє, доповнене видання праці Василя Багринця "Коли і як виникли назви "Україна", "українці"?" (редактор Іван Ребрик). І признаюся, читав цю книжечку не відриваючись від сторінок, як, зрештою, колись перше (1997) і друге (2002) її видання.

Опираючись на велику кількість історичних, археологічних, етнографічних, лінгвістичних до-сліджень, В.Багринець з позицій сучасної науки викладає свою версію щодо походження й еволюції зазначених назв.

У відомій писемній пам'ятці "Слово о полку Ігоревім" вжита назва загадкової прадавньої держави Троянь, яка локалізувалася на наших землях. Як акцентує В.Багринець, Троянь "походить від трояна, який в арійські віки став символом цієї землі, а в наш час — гербом України, котрий, однак, через його малодослідженість називається латинською калькою тризуб (трі-денс. — Б.Б.)". Назва території "Троянь" походить від слова троян, яке зафіксоване в низці українських топонімів; Троянь охоплювала басейни трьох найбільших, що протікали майже паралельно, річок Оріяни-Скіфії — Дона, Дніпра та Дністра; виникнення Трояні відноситься до V тисячоліття до н. е., часу, коли зароджувалася Трипільська культура. І автор доходить висновку: саме Троянь була першим державним утворенням наших далеких предків-оріїв.

Первісна самоназва уктріяни (від слів ук і тріяни) наводиться в "Повісті врем'яних літ" (початок XII ст.). Уктріяни — це укі, тобто вчені, мудрі орії-тріяни (трояни). З плином часу відбулися випадання звуку "т", перестановка голосних звуків "і" й "а", і назва набула форми україняни, яка зафіксована літописцем. Пізніше суфікс -яни було замінено продуктивнішим форматом -ці, й таким чином постали українці. А назва Україна вперше згадується в Київському літописі (1187) стосовно Переяславської землі.

Щодо зауважень, то вони зводяться лише до одного: у тексті на деякі першоджерела, літературу

нема потрібних посилань (вихідних даних, сторінок тощо), але це можна пояснити браком місця.

Честь і хвала Василеві Багринцю, що живе за принципом "Не можу мовчати", людині, що друкується, виступає перед широким українським загалом, щиро вірить, що він, український народ, врешті-решт, прокинеться від сплячки, доведе світові свою національну гідність. Дай Боже, авторові, високоосвіченому українознавцю, активному учаснику націонал-патріотичного руху за свободу та незалежність України, сумлінному науковцю, який понад два десятиліття переймається остаточним з'ясуванням походження національного імені українства, гідно витримати випробування часом на вітрах історії отчого краю.



Богдан БЕНДЗАР, доцент Ужгородського національного університету, "Закарпаття online"