Закарпаття: У пошуках "чорної кішки в темній кімнаті"

Наближення холодів загострило суспільну хворобу, що діагностується як „роздвоєння особистості”. З одного боку – фізіологічне бажання тепла, а з іншого – свідоме небажання платити за це саме тепло...Наявність такої полярності в суспільній свідомості набула хронічного характеру. Таке відношення до оплати за спожите тепло можна з великою ймовірністю віднести саме до царини психіатрії. Про це свідчать публікації в крайовій пресі: „З одного боку –людей можна зрозуміти, викладати по 5 грн. за квадратний метр опалювальної площі „по кишені” далеко не всім. З іншого – для цих кишень є такий чудовий „захисний механізм”, як житлові субсидії, чого не скористатися? ...Наразі оформили субсидії 5 350 ужгородських родин, ще близько 4 тис. мають таке право, але не зрозуміло, чому не поспішають ним скористатися. Минулого опалювального сезону ужгородцями „недоотримано” субсидій десь на 4 млн.грн.” („Європа-Центр”, „Трибуна”, „Ужгород”).

Соціальний портрет цього конфлікту в особистих інтересах вимальовується з наведених даних. Заборгованість населення за спожитий газ та отримане тепло у поточному році становить більше 10 млн. гривень. Тому за таких обставин тепла не буде! („Фест”).

Не обійшлося і без апокаліпсичних прогнозів про другий Алчевськ („Чиста політика”).

Такий прогноз може не справдитися, якщо не буде сильних морозів. Але щось гірше, на кшталт дніпропетровської трагедії, може статися. Перевірки мереж газопостачання свідчать: трагедії не виключені і в нашому краї. Вже призупинено роботу газорегуляторного пункту у Перечині, де не працював запобіжно-запірний клапан!!! Кілька десятків порушень виявлено й на ГРП Ужгорода та Ужгородського району („ Європа-Центр”).

Коли виборча „температура” починає падати, політики розігріваються в інший спосіб, традиційний, як кожна календарна осінь. Всі бігають, зігріваючись у пошуках винного за холодні оселі. Ця політична забава нагадує пошук „чорної кішки в темній кімнаті”.

Якщо посадовці, що розбазарюють землі громад, недосяжні для правоохоронців, то кишенькових злодіїв міліція ловить. Легендарний кримінальний раритет Мамочка Етуш таки опинилася на „зоні” („Відомості міліції”). Кожному своє. Хоча, як свідчить кримінальна статистика, Закарпатська область посідає гідне місце по злочинності в сфері незаконних оборудок із землею. Чільники міліції твердять, що в цій царині хабар у мільйон – не межа („Європа-Центр”). Правда, інформація про перспективу для таких чиновників скласти компанію Мамочці Етуш наразі відсутня. А шкода. Можливо, громада повірила би виборчій обіцянці, що „закон один для всіх”. Та не склалося.

Якщо уважно знайомитися з регіональною пресою, то можна виявити тенденцію, що характеризує розвиток конфлікту між двома самодостатніми лідерами в області. Спочатку вони довгий час демонструють повну зневагу по відношенню до опонента, а в наступному – переходять до банального приниження супротивника через підконтрольні засоби масової інформації. Про те, що мова йде про контроль над територією та її ресурсами, можна навіть не дискутувати.

Коли хтось не може довести власну спроможність ділом, компенсує це інтригами. Інтригами проти бунтівного голови громади, що вперто не хоче грати роль „васала” новоспечених „мукачівських барвонів” („Старий Замок”, ”Новини Закарпаття”).

За те, що в наших лікарнях, школах і дитсадках мерзнуть хворі й діти, Ужгородська міська рада подає в суд на газових ділків. Жителям Ужгорода начальник відділу соціальних допомог Ужгородського міського управління праці та соціального захисту населення роз’яснює порядок отримання субсидій. Міська влада закликає звертатися за субсидіями! („РІО”).

Разом із осінню на Закарпатті зросли ціни, стали вищі за середньоукраїнські. Не втішає навіть те, що наші ціни нижчі, ніж у сусідів у Євросоюзі („Вісті Тижня”).

Губернатор утішає краян, що цінова ситуація у нас не найгірша. Київські високопосадовці розробляють рецепти, як боротися з ростом цін („РІО”).

Після виборів Закарпаття завмерло в очікуванні кадрових змін. Нарешті дочекалися. Почалися кадрові перестановки та чистки. Як прийнято, багато голів райдержадміністрацій залишили свої посади за „власним бажанням”. Ті, що підтвердили свою благонадійність, пішли на підвищення, інші усунуті з посад. Як говорять: „Час розплати настав” („РІО”, „Європа-Центр”,”Трибуна”, „Фест”).

Видається, кардинальні зміни ще попереду. Свідченням тому є тематика публікацій в газеті, що належить обласній владі. Вже протягом декількох номерів на шпальтах газети „Новини Закарпаття” відсутні матеріали про столичні коаліції та домовленості. Власники газети зайняли вичікувальну позицію в оціночних судженнях. Така невизначеність є, зазвичай, ознакою майбутніх кадрових змін. Змін не в політичній площині, а в персоналіях на обласному владному Олімпі.

Наразі Карпатами „бродить привид” зі Секретаріату Президента, якого ніяк не впіймає міліція. Поки афериста ловить міліція, хтось задешево продав птахофабрику в Концово з усіма потрохами („Новинка”). В загальному, майнові проблеми громадян та підприємців традиційно стають інформаційними приводами для обласних ЗМІ. На черзі приватизація по-тячівськи („Трибуна”). Такий вже в Україні закон... („Правозахист”).

Від такого сьогодення хочеться взнати, а як там в Європі. Може краще? Однак мрії можуть залишитися мріями. Всі в очікуванні нової залізної завіси. Правда, обіцяють для закарпатців малий прикордонний рух. Це поки більше мрія, ніж реальність щодо малого чи, як його називають, місцевого або спрощеного прикордонного руху („Трибуна”).

Єдине, чим ми вже, здається, наздогнали Європу, так це кількість автівок на наших дорогах та проблеми, нами ж спричинені. Саме нами, а не автомашинами. Наші дороги за кількістю загиблих асоціюються з лінією фронту на кривавій війні („Відомості міліції”).



Микола КОШУТА, "Трибуна"