Антикризова допомога банкам. Американська модель

Будь-яка держава намагається захистити свою банківську систему. Кожна країна в міру своїх можливостей і бажань вибирає свій шлях. Особливо цікава модель порятунку банків, у даний момент реалізована в США. А цікава тим, що за підсумком держава непогано заробляє навіть простягаючи руку допомоги. Класичний приклад чистого бізнесу. Основна мета, звучала голосно, але правдиво - запобігання нової Великої депресії, а також збереження робочих місць. Особливо після краху найбільшого банку країни Lehman Brothers. Як наслідок, прийняття основних законів, таких як «Закон про відновлення американської економіки» і «Закон про реінвестування». І реалізація державної програми зі стабілізації фінансової системи (Troubled Asset Relief Program, TARP) або програма тимчасового викупу за рахунок бюджету проблемних активів банків. Допомога була надана більш ніж 600 банкам на загальну суму близько 250 млрд. дол. Методи. Держава проникла в управління шляхом придбання привілейованих акцій банків з правом викупу (варранти). Накладалися численні обмеження на фінансові операції, але найбільш «вразливе» для управлінців - лімітування бонусних виплат топ-менеджменту. Взагалі деякі скептики знайшли співзвучність в скороченій назві програми TARP і словом trap - пастка. Гроші отримані від федерального уряду, виявилися дуже дорогими. За повідомленням Мінфіну США: «Планувалося, що загальні інвестиції в банківський сектор в 2009 фінансовому році в розмірі 245 мільярдів доларів принесуть платникам податків збитки в 76 мільярдів, проте зараз планується отримати від інвестицій прибуток у розмірі 19 мільярдів доларів. Платники податків вже отримали близько 15 мільярдів у вигляді відсотків і дивідендів». А якщо конкретніше, то середня прибутковість погашених запозичень склала 15% річних! (найвищу дохідність показала допомога, надана American Express - за 3,4 млрд. доларів, отриманих від держави, American Express заплатила додатково 414 млн., що дало 23,4% річних; видані Goldman Sachs 10 млрд. доларів банк повернув, заплативши за користування грошима ще 1418 млн., що дало адміністрації США прибутковість в 20% річних або Morgan Stanley - ті ж 10 млрд. доларів - принесла бюджету додаткові 1268000000 доларів (16,8% річних). Крім цього планується ввести додатковий збір для банків, які мають активи більш $ 50 млрд. і мали право на участь у федеральних програмах антикризової підтримки. Влада США виходить з того, що новий податок дозволить у найближчі 10 років повернути до бюджету приблизно $ 90 млрд. Можливо, саме тому майже половина грошей була повернута банками вже до кінця 2009 р. Банки йшли навіть на такий відчайдушний крок у кризовий час, як відкрите розміщення акцій на ринку для погашення фінансової допомоги. Винятки. Не бізнес рішення було прийнято Службою внутрішніх доходів (податкова служба), після декількох місяців роздумів, по відношенню до одного з найбільших банків країни Citigroup Inc. Фінансовому гіганту було дозволено вивести з під оподаткування 38 млрд. дол. прибутку за 2009 рік. За оцінками експертів, Citigroup заощадила на цьому рішенні кілька мільярдів доларів (в кінці 2008р. Citigroup отримав від федерального уряду США 45 млрд. дол. держдопомоги). Результат був досягнутий. Фінансова система встояла, банкрутств більше не було, фінансовий сектор показав дохід за підсумком 2009 року. У доповіді Барака Обами від 17 лютого ц.р., присвяченого підсумкам Програми допомоги американської економіки, говориться, що виділення 787 мільярдів доларів запобігли повторення Великої депресії, а також зберегли або допомогли створити два мільйони робочих місць. Хоча тільки 6% американців вважають, що програма стимулювання економіки допомогла створити нові робочі місця. Незважаючи на заяви про стабілізацію фінансової системи країни, програма продовжена до жовтня 2010 року.