Банківський сектор України.

Банківський сектор буде кардинальним чином переформатовано. Як кількісно, так і якісно. Суть системи заощаджень залишиться колишньою, але форми збереження і примноження - зазнають істотних змін. І не тільки в головах. День вчорашній. У результаті світової фінансово-економічної кризи наш банківський сектор зазнав втрат: • Зменшення активності діяльності банків • Значне зменшення ресурсної бази • Збільшення ваги в портфелі проблемних кредитів • Діяльність банків приносила збитки В результаті, Національним банком України у 25-ти банках була введена тимчасова адміністрація (причому п'ять з них повністю відновили свою нормальну діяльність, три - були капіталізовані державою); у 13-ти банків були відкликані ліцензії та розпочато процедуру ліквідації. У якійсь мірі було підірвано довіру українців, як до банківської системи, так і до національної валюти. Відбувся відтік коштів. Відчувався гострий дефіцит ресурсів, як у банках, так і в економіці в цілому. День сьогоднішній. За даними НБУ, в країні діє 176 банків, у тому числі 51 банків - з іноземним капіталом. Частка іноземного капіталу в банківській системі, на 01 травня 2010 р. - 34%. У першій десятці - вісім банків з іноземним капіталом. Загальні активи системи збільшилися на 1% до 1012 млрд. грн. Відтік коштів з банків припинився. Більше того, депозити фізичних осіб збільшилися з початку року на 9, 2% до 229 млрд. грн. і перевищив кризовий рівень на 27 млрд. грн. Банківська система змогла повернути довіру населення, і до національної валюти в тому числі (кошти фізосіб у гривні збільшилися на 14%). Звичайно ж, не все так добре, про що свідчить і негативний фінансовий результат роботи банків за перші чотири місяці в розмірі 5,1 млрд. грн. та збереження великої частки (близько 13,2%, після скорочення на 2,6% або 3,0 млрд. грн.) негативно кваліфікованих кредитів (сумнівних або безнадійних) в 113,4 млрд. грн. Але Рубікон не був перетнутий. І в банківській системі зафіксований профіцит коштів. Залишилося лише розумно використовувати даний позитивний момент. Погляд вперед. Як показав досвід останніх двох років, банку не обов'язково прагнути до кількісного фактора (філіальна мережа, кількість виданих кредитів, залучених депозитів та інше), так як розмір банку - це не гарантія «непотоплюваності» фінансової установи. Це факт. Розуміють це банкіри. Зрозуміли це громадяни. І при виборі банку сьогодні, українець далеко не в першу чергу звертає увагу в яку «десятку» входить банк. Даний критерій стає суто банківським, тобто внутрішнім, що не впливає на зовнішні обставини. Люди схильні довіряти середнім банкам. Парадоксально, але виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб потерпілим, зайве тому підтвердження. Стабільно і, насправді, гарантовано проводяться виплати фізичним особам, які були вкладниками середніх банків. Дрібні банки просто поглинаються. Вклади у великі банки - не можуть бути компенсовані, через відсутність розміру таких коштів у Фонді. Банкам необхідно шукати альтернативні джерела доходів, окрім кредитування. На сьогодні структура активних операцій практично незмінна. Це кредитні операції, або 71,5% від усіх операцій. Можливо, банки поступово, по суті, будуть перетворюватися в інвестиційні, для того щоб безпосередньо інвестувати в економіку країни. Це цілком логічно, після помилок «кредитного споживчого буму». Але не кожен суб'єкт підприємницької діяльності зможе обслужити існуючу відсоткову ставку. Та й не кожному суб'єкту і видадуть. Чекати часу немає. У випадку ж «прямого інвестування» банк сам оцінює ризики зсередини. В результаті - гроші потрапляють в економіку. Маховик набирає обертів.