ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Міжнаціональні відносини і забезпечення прав національних меншин у Закарпатській області

    18 сентября 2018 вторник
    Аватар пользователя ODA

    Інформаційно-аналітична довідка щодо стану міжнаціональних відносин і забезпечення прав національних меншин у Закарпатській області

    Характерною особливістю населення Закарпатської області є багатонаціональність. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року на території області проживають представники понад 100 національностей та народностей. Переважну більшість (80,5%) складають українці, вагому частку займають угорці, румуни, словаки, роми, німці (частка представників цих національностей в області є найвищою в порівнянні з іншими адміністративно-територіальними одиницями України), росіяни та інші.
     
    1. Національний склад населення області та обласного центру

    Згідно з Всеукраїнським переписом населення 2001 року в Закарпатській області налічується 1010,1 тис. українців (80,5 відсотка), у тому числі 10,1 тис. русинів, 151,5 тис. угорців (12,1 відсотка), 32,1 тис. румун (2,6 відсотка), 31,0 тис. росіян (2,5 відсотка), 14,0 тис. циган (1,1 відсотка), 5,6 тис. словаків (0,5 відсотка), 3,5 тис. німців (0,3 відсотка), а також 1540 білорусів, 565 євреїв, 518 поляків, 490 вірмен та інші.
     
    1.1. Перелік міст, районів, населених пунктів, де компактно проживають національні меншини із зазначенням їх кількості:

    м. Ужгород: всього 115568, з них росіяни 11106 (9,6 %), угорці 7972 (6,9 %), словаки 2523 (2,2 %), роми 1705 (1,5 %), євреї 232 (0,2 %).
    м. Мукачево: всього 81637, росіяни 7326 (9,0 %), угорці 6975 (8,5 %), німці 1592 (1,9 %), роми 1130 (1,4 %), білоруси 352 (0,4 %), євреї 157 (0,2 %).
    м. Берегово: всього 26554, з них угорці 12785 (48,1 %), роми 1695 ( 6,4 %), росіяни 1445 (5,4 %).
    м. Хуст:  всього  31864,  з  них  угорці   1726 (5,4 %), росіяни 1165 (3,7 %), роми 122 (0,4 %).
    Берегівський район: всього 54062, з них угорці 41163 (76,1 %), роми 2211 (4,1 %), росіяни 361 (0,7 %).
    Великоберезнянський район: всього 28211, з них роми 452 (1,6 %), словаки 270 (1,0 %), росіяни 210 (0,7 %).
    Виноградівський район: всього 117957, з них угорці 30874 (26,2 %), росіяни 1425 (1,2 %), роми 920 (0,8 %).
    Воловецький район: всього 25474, з них росіяни 165 (0,6 %).
    Іршавський район: всього 100905, з них росіяни 642 (0,6 %), словаки 263 (0,3 %), роми 167 (0,2 %), угорці 114 (0,1 %).
    Міжгірський район: всього 49890, з них росіяни 245 (0,5%), роми 118 (0,2 %).
    Мукачівський район: всього 101443, з них угорці  12871  (12,7 %),  роми  1314 (1,3 %), німці 846 (0,8 %), росіяни 721 (0,7 %), словаки 215 (0,2 %).
    Перечинський район: всього 32026, з них росіяни 430 (1,3%), словаки 306 (1,0 %), роми 138 (0,4 %).
    Рахівський район: всього 90945, з них румуни 10514 (11,6 %), угорці 2929 (3,2 %), росіяни 774 (0,8 %).
    Свалявський район: всього 54869, з них росіяни 848 (1,5 %), роми 800 (1,4 %), угорці 383 (0,7 %), німці 366 (0,7 %), словаки 354 (0,6 %).
    Тячівський район: всього 171850,  з них румуни 21298 (12,4 %), угорці 4991 (2,9 %), росіяни 1799 (1,0 %), німці 286 (0,2 %).
    Ужгородський район: всього 74399, з них угорці  24822  (33,4 %),  роми  3022  (4,1 %),  росіяни  1485  (2,0 %),  словаки 1191 (1,6 %).
    Хустський район: всього 96146, з них угорці 3785 (3,9 %), росіяни 846 (0,9 %).
    Серед представників національних меншин − 151,5 тис. (12,1%) угорців (компактно проживають у містах Ужгород, Берегово, Мукачево, Виноградово та Тячів, Ужгородському, Берегівському, Виноградівському районах, смт. Вишково (Хустського), смт Солотвино (Тячівського); 32,1 тис. (2,6%) румунів (компактно проживають у дев'яти населених пунктах − Солотвино, Діброва, Глибокий Потік, Топчино, Подішор, Бескеу, Корбунешти, Малий Боуц, Великий Боуц Тячівського і 4-х - Біла Церква, Середнє Водяне, Плаюц, Добрик Рахівсь кого районів); 31,0 тис. (2,5%) росіян (дисперсне розселення, але більшість із них проживають в містах Ужгород, Мукачево та Берегово); 14,0 тис. (1,1%) ромів (переважна більшість проживає в Ужгородському, Берегівському, Виноградівському, Мукачівському, Великоберезнянському, Перечинському районах та в містах Ужгороді, Мукачеві, Берегові і в основному компактно розселені на окраїнах населених пунктів); 5,6 тис. (0,5%) словаків (компактно проживають у м.Ужгород, смт В.Березний, а також селах Сторожниця, Антонівка, Глибоке, Середнє  Ужгородського, Тур`я-Ремета Перечинського, с.Родникова Гута Свалявського, селищі Довге Іршавського районів; 3,5 тис. (0,3%) німців, які компактно проживають у м.Мукачево, селах Павшино, Нове Село, Синяк, Бородівка, Кучава, Великий Коропець, Лалово Мукачівського, с.Усть-Чорна Тячівського, окремих селах Свалявського, Іршавського і Рахівського районів.
      
    2. Громадські організації національних меншин 
     
      В області діє 64 національно-культурних товариств з обласним статусом, у тому числі 13 − угорської спільноти, 17 − ромської, 4 − словацької, 6 − російської, 11 − русинської, 4 – румунської, 3 – єврейської,  2 - німецької та і по одному – польської, вірменської, білоруської та грецької.
     
    Кількість громадських організацій національних меншин, що забезпечені приміщенням (оренда, на правах власності тощо).

      Із 64 національно-культурного товариства області 11 (товариства угорської культури Закарпаття, угорської інтелігенції Закарпаття, Демократична спілка угорців України, угорськомовне педагогічне товариство, культурно-освітня організація „Матіца словенска" на Закарпатті, культурно-просвітнє товариство „Романі Яг", товариств ромів „Романі чгіб", товариства циган „Рома", конгрес ромів „Праліпе", товариство циган Закарпаття „Ром сом" та асоціація ромських громадських організацій „Єкгіпе") мають приміщення на правах приватної власності, 2 організації (польське товаристство та угорська асоціація скаутів) розміщені в будівлях, що перебувають у комунальній власності (оренда), 2 німецькі товариства здійснюють свою статутну діяльність на базі Центру німецької культури „Паланок", 4 румунські − на базі Центру румунської культури смт Солотвино Тячівського району, 2 − на базі Центру гунгарології (угорськомовне наукове товариство та угорськомовне товариство студентів та молодих дослідників) у м.Ужгород, 3 русинські (Карпатських русинов, подкарпатських русинов, Народна рада русинов Закарпаття − на базі Дома русинів у м. Мукачево), 37 товариств здійснюють свою статутну діяльність на базі Центру культур національних меншин Закарпаття у м.Ужгород безоплатно.
     
     2.2. Діяльність рад представників громадських організацій національних меншин.
     
    Для посилення взаємодії органів влади з громадськими інституціями, забезпечення реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами розпорядженням голови Закарпатської облдержадміністрації від 17.08.2005 року № 493 створено Громадську колегію як дорадчий орган при голові облдержадміністрації, до складу якої входять також голови національно-культурних товариств регіону.  
      Крім того, проводяться зустрічі керівництва облдержадміністрації з представниками національних спільнот. За результатами зустрічей готуються доручення голови облдержадміністрації, які знаходяться на контролі у структурних підрозділах облдержадміністрації, райдержадміністраціях і міськвиконкомах. Практикуються зустрічі з представниками національних спільнот кожної окремо, що дає можливість глибше з'ясувати стан справ і прийняти конкретні рішення з питань, які виносились на обговорювання.
     
    3. Представництво національних меншин в органах місцевої  влади та органах місцевого самоврядування  (обласна, міська, районна ради) із зазначенням кількості та національності

     Депутатський та кадровий склад представників органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій за національним критерієм не уточнено. В особових справах депутатів та працівників графа „національність" не передбачена.
     
    4. Міжетнічні відносини та забезпечення прав національних меншин
     
    4.1. Обсяги видатків обласного бюджету, виділені на підтримку культурно-просвітницької діяльності громадських організацій національних меншин.

     З метою підвищення рівня етнокультурних потреб національних меншин, розвитку їх освіти в області  реалізуються регіональні програми, зокрема:
    - Програма забезпечення розвитку освіти, культури, традицій національних меншин області на 2007-2010 роки. На заходи Програми у 2010 році  виділено 100,0 тис. гривень; 
    - Програма Центр культур національних меншин Закарпаття на 2005-2010 роки. У 2010 році на забезпечення діяльності Центру з обласного бюджету виділено 275,8 тис. гривень;
    - Програма розвитку культури і мистецтва в області на 2008-2010 роки, заходи якої включають і розвиток культури та мистецтва національних меншин області. У 2010 році  на заходи Програми виділено 1,3 млн. гривень;
    Щорічно приймається Програма підтримки засобів масової інформації, видань творів закарпатських авторів та розвитку галузі. У 2010 році  на заходи Програми виділено 500 тис. гривень, у тому числі і на підтримку видань мовами національних меншин;        
    - Програма розвитку освіти Закарпаття на 2003-2012 роки. Один із розділів Програми „Освіта національних спільнот" має на меті створення належних умов для задоволення національно-культурних та мовних потреб представників національних меншин області. На будівництво другої черги Малодобронської ЗОШ І-ІІ ступенів Ужгородського району, яку введено в  експлуатацію у жовтні 2009 році, з обласного бюджету у квітні 2009 року виділено 1 млн. грн. За рахунок Програми проводиться комп'ютеризація та інформатизація навчальних закладів освіти, а також забезпечення шкіл-новобудов шкільними меблями, у тому числі й шкіл з навчанням мовами національних меншин;
     - Програма розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки, на виконання заходів якої у 2010 році закуплено комплекти навчально-методичної літератури на суму 13,5 тис. грн. для навчальних кабінетів угорськомовних шкіл, переможців обласного конкурсу. На допомогу вчителям розроблено і видано методичні посібники на суму 10,0 тис. грн., придбано 1300 примірників (на суму 19,9 тис. грн.) українсько-угорського, угорсько-українського термінологічного словника.    Відповідні асигнування на розвиток культури та мистецтва, забезпечення інформаційних потреб національних меншин передбачені в бюджетах районів, міст та сільських і селищних рад, у місцях їх компактного проживання.

    5. Етномовна ситуація та задоволення мовно-освітніх потреб національних меншин

    Для задоволення потреб національних меншин в області створена мережа освітніх закладів, яка приведена у відповідність до національного складу населення і постійно вдосконалюється. Вона повною мірою відповідає як чинному законодавству України, так і міжнародним нормам і договорам.  
     
    5.1. Кількість дошкільних закладів, у яких виховання здійснюється мовами національних меншин, а також кількості дітей у них. 

    В області у 74 дошкільних закладах  виховання ведеться мовою національних меншин, у тому числі у 60 – угорською, у 1 – російською, у 2 – румунською, в 11-ти – двома або більше мовами. Угорською мовою виховується 3168 дітей, російською – 160, румунською – 86, німецькою – 20. 
     
    5.2. Кількість загальноосвітніх закладів та учнів, що навчаються мовами національних меншин, в т.ч. із зазначенням форми (як предмет, факультативно).

    У 2010-2011 навчальному році в області функціонує 676 загальноосвітніх навчальних закладів комунальної та 5 приватної форми власності. В області діє 118 (17,45 %) загальноосвітніх навчальних закладів, де 19918 учнів здобувають освіту мовами національних меншин (загальна кількість учнів у цих школах – 26143), у тому числі: 66 (9,8 %, 10815  учнів) угорською, 12 (1,8 %, 2649 учнів) – румунською, 2 (0,3 %, 632 учні) – російською. У 38 (5,6 %, 12047 учнів) загальноосвітніх навчальних закладах, навчання ведеться двома і більше мовами. Зокрема, у 31 (4,5%, 4311 учень) – українською і угорською, 1 (0,14 %, 450 учнів) – українською, російською і румунською, 1 (0,14%, 213 учні) – українською і румунською,  4 (0,6 %, 760 учнів) – українською і російською, в одному (0,14 %, 4 класи, 113 учні) – українською і словацькою мовами навчання.  
    Крім цього, функціонують 5 (16 класів, 304 учні) ліцеїв приватної форми власності. У тому числі 4 (12 класів, 265 учнів) – угорською мовою навчання та 1 (4 класи, 39 учнів) – українською та угорською мовами навчання, зокрема: ліцей з біолого-хімічним та фізико-математичним профілем навчання у с.Велика Добронь Ужгородського району – 75 учнів; ліцей з гуманітарним та природничим профілем у с. Великі Береги Берегівського району – 74 учні; Мукачівський ліцей імені Святого Іштвана з профільним навчанням інформатики та іноземних мов – 35 учнів; Пийтерфолвівський ліцей Благодійного Фонду Управління Закарпатської Реформатської церкви Виноградівського району – 81 учень; Карачинський греко-католицький ліцей імені єпископа Олександра Стойки Виноградівського району з українською та угорською мовами навчання – 39 учнів.
    Із загальної кількості шкіл у 66 закладах (10 815 учнів) навчання ведеться угорською мовою. Мережа угорсько-мовних навчальних закладів включає: 8 шкіл І ступеня, 34 – І-ІІ ступенів, 20 – І-ІІІ ступенів, 2 гімназії та 2 ліцеї. Функціонують ще 5 приватних ліцеїв ІІІ ступеня (304 учні) угорською та українською мовами навчання.     
    У 31 загальноосвітньому навчальному закладі здійснюється двомовне навчання – (із 8 892 учні 4 581 навчається українською мовою, 4 311 – угорською), що становить 2,8 %. Із них у 22 закладах більшість учнів навчаються угорською, а у 9 – українською мовою. У числі навчальних закладів з українською та угорською мовою навчання: 1 школа – І ступеня, 11 – І-ІІ ступенів, 19 – І-ІІІ ступенів. Загалом у загальноосвітніх навчальних закладах здобувають освіту угорською мовою 15 426 учнів (15 126 – у державних, комунальних закладах, 300 – у приватних ліцеях), що складає 10,2 % від загальної кількості учнів. Факультативно угорську мову вивчають 390 учнів загальноосвітніх навчальних закладів області.
    В області функціонують 14 шкіл з румунською мовою навчання, причому одна школа – з румунською, українською та російською і ще одна – українською та румунською мовами навчання, а також ліцей з румунською мовою навчання, що становить 2,0% від усієї кількості загальноосвітніх навчальних закладів області. З вищеназваних шкіл:
    • у Тячівському районі працює 10 шкіл (14,0% від загальної кількості шкіл району) – 6 навчальних закладів І-ІІ ступеня, 3 – І-ІІІ ступенів та один ліцей;
    • у Рахівському районі діє 4 школи з румунською мовою навчання, що становить 9,8% від загальної кількості шкіл у районі. З них – одна школа І-ІІ ступенів і три – І-ІІІ ступенів.
    Загалом у загальноосвітніх навчальних закладах області румунською мовою здобувають освіту 3287 учнів, що становить 2,2 % від усієї кількості учнів області. Факультативно у навчальних закладах області румунську мову вивчає 246 учнів.
    Російською мовою навчаються учні у 7 школах області – у містах Ужгород, Мукачево, Берегово, а також у Тячівському районі. Серед шкіл 2 – з російською мовою навчання (ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 м. Ужгорода та Берегівська ЗОШ І-ІІІ ст. № 2), 1 – українською, російською та румунською а 4 – українською і російською мовою навчання. Загалом у загальноосвітніх навчальних закладах області з російською мовою викладання здобуває освіту 2521 учень (1,7 %). Щорічно проводиться обласна олімпіада з російської мови. Переможці олімпіади беруть участь у регіональній олімпіаді з російської мови, яка проходить у м.Севастополь. Факультативно російську мову в загальноосвітніх навчальних закладах області вивчає 9 324 учні.
    Згідно з освітніми запитами населення області словацьку мову вивчають у загальноосвітніх навчальних закладах Ужгородського, Перечинського, Великоберезнянського районів та м. Ужгород. Для задоволення освітніх потреб представників словацької національної меншини у м. Ужгород у 2004 році створена спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 21 зі словацькою й українською мовами навчання та поглибленим вивченням іноземних мов. У школі функціонуює 11 класів, у яких навчається 223 учні. Навчання в ЗОШ № 21 на І ступені проводиться словацькою мовою. Відповідно до навчального плану учні вивчають державну українську мову та іноземну – англійську. На ІІ ступені окремі навчальні предмети викладаються словацькою мовою, а з 5 класу учні вивчають другу іноземну мову – німецьку. З часу створення у школі працює 5 вчителів зі Словацької Республіки. У Сторожницькій ЗОШ І-ІІІ ст. Ужгородського району словацьку мову як предмет вивчають 94 учні у 2-11 класах. Крім того, факультативне вивчення цього курсу забезпечується для 19 учнів Середнянської ЗОШ І-ІІІ ст. Функціонує також гурток "Словенка" у Лінцівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
    У Перечинському районі словацьку мову вивчає 221 учень 6-11 класів, зокрема: у Тур''я-Реметівській ЗОШ І-ІІІ ст. – 70 учнів, Перечинській гімназії –  151 учень. У Великоберезнянській гімназії факультативно вивчають словацьку мову 25 учнів.
     
    Контингент загальноосвітніх шкіл області (в т.ч. ліцеїв, гімназій) та учнів в них (за мовами навчання)
    № п/п Мова навчання К-ть шкіл К-ть учнів
    1.Російська - 2, 632
    2.Угорська - 66, 10 815
    3.Румунська - 12, 2649
    4.українська та угорська - 31, 8892
     в т.ч. українська-4581
               угорська-4311
    5.Українська та російська - 4, 1874
     в т.ч. російська-760
               українська-1114
    6.Українська, російська та румунська - 1, 875
     в т.ч. румунська-425
               російська-15
               українська-395
    7.Українська, румунська - 1, 223
     в т.ч. румунська-213
               українська-10
    8.Українська та словацька - 1, 223
     В т.ч. українська-110
               словацька-113

     5.3. Кількісь недільних шкіл та учнів в них.

    Для малочисельних меншин, за даними голів національно-культурних товариств, в області функціонує 40 русинських та 1 польська суботньо-недільні школи. Однак через відсутність фінансування вони поступово згортають свою діяльність, зокрема, припинили свою діяльність вірменська, ромська та єврейська суботньо-недільні школи.
     
    Кількість недільних шкіл:
    № п/п Мова навчання К-ть шкіл К-ть учнів
    1.Русинська - 40, 858
    2.Польська - 1, 35
     
    Фінансування недільних шкіл здійснюється за рахунок коштів засновників (громадських організацій та фондів, культурно-освітніх організацій, спонсорів). Після закінчення недільної школи учні або слухачі отримують документ довільного зразка.
     
    5.4. Перелік вузів, в яких вивчаються мови національних меншин.

    Підготовка відповідних кадрів для навчальних закладів здійснюється в Ужгородському національному університеті (УжНУ) на відділеннях російської, німецької, словацької та румунської філології. У 2005 році на історичному факультеті УжНУ відкрито кафедру історії Угорщини і європейської інтеграції, а з вересня 2008 року на базі УжНУ функціонує гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою навчання фахових дисциплін, у складі якого діють три кафедри: фізико-математичних наук, історії Угорщини та європейської інтеграції, угорської філології. При УжНУ діє Центр гунгарології. Групи з угорською мовою викладання відкрито в Мукачівському державному університеті, Ужгородському коледжі культури і мистецтв, Берегівському медичному коледжі, Мукачівському аграрному коледжі. У м.Берегово з 1996 року функціонує угорськомовний інститут  ім. Ф. Ракоці ІІ (недержавної форми власності), у якому навчається понад 1200 студентів.  
    Студенти Закарпатської філії Київського славістичного університету вивчають польську, словацьку та болгарську мови.
     

    6. Задоволення інформаційних потреб національних меншин
     
    6.1. Обсяги теле- і радіопередач, що транслюються мовами національних меншин

    Обсяги теле- і радіопрограм мовами національних меншин згідно з тематичним планом Закарпатської ОДТРК Мова Обсяг мовлення Обсяг у відношенні до власного мовлення

    Угорська 81,0 5,5
    Румунська 43,4 3,0
    Словацька 34,7 2,4
    Німецька 30,3 2,1
    Російська 26,0 1,8
    Ромська 17,3 1,2
    Русинська 17,3 1,2
    Разом 250,0 17,1

    На ТРК "Виноградів – ТВ" щотижня (середа, четвер) виходить 10-хвилинна програма угорською мовою "Гісторі" про історію району та її мешканців, а також інформаційна програма "Севлюш екран". ПП "Радіо Слатіна – РТК" виходить двогодинна програма румунською мовою "Нічка". Щорічно на Закарпатті проводиться Міжнародний телефестиваль для національних меншин "Мій рідний край".
     
    6.2. Перелік друкованих ЗМІ мовами національних меншин, а також видань, які вміщують інформацію про міжнаціональні відносини та життєдіяльність національних меншин

    В області зареєстровано 20 видань угорською (разом з дубляжами), 5 – російською, 3 – румунською, 4 – ромською, 6 – русинською, 2 – словацькою, 1 – німецькою, 1 – іврит, 49 – 2-ма та більше мовами.
     
    Періодичні видання мовами національних меншин, засновниками яких є органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, національно-культурні товариства

    Назва ЗМІ
    Засновник (співзасновники)
    і видавець
    Мова
    видання
    "Унгварі відекі гірек" (дубляж)
    Ужгородська районна рада, РДА, редакція газети "Вісті Ужгородщини"
    Угор.
    "Мараморошани"
    Тячівська, Рахівська РДА, управління у справах преси та інформації ОДА.
    Румун
    "Нодь Севлош відекі гірек" (дубляж)
    Виноградівська районна рада, РДА
    Угор.
    "Берегі Гірлап" (дубляж)
     
    Берегівська районна рада, РДА та редакція газети "Вісник Берегівщини"
    Угор.
    "Берегсаз"
    Берегівська міська рада
    Угор
    "Карпаті Ігоз Со"
    Закарпатська обласна рада, Товариство угорської культури
    Угор.
    "Карпаті Ігоз Со"
    ТЗоВ "Студія "Тиса"
    Угор.
    "Карпатолйо "
    ТЗоВ "Карпатолйо "
    Угор
    "Карпатолйо сем" (журнал)
    Товариство угорської культури
    Угор.
    "Сольвої кроніка"
    Свалявський угорський культурний союз
    Угор
    "Слідопит"
    Закарпатська асоціація угорських скаутів
    Угор
    "Романі Яг"
    Закарпатське циганське культурно-просвітнє товариство "Романі Яг"
    Ромс.
    "Підкарпатський словак"
    Обласна культурно-просвітня організація "Матіца словенська" на Закарпатті
    Слов.
    "Апша"
    Закарпатська обласна спілка "Дачія"
    Румун
    "Ехо"
    Закарпатський обласний благодійний фонд "Хесед Шпіра"
    Іврит.,
    рос.
    "Подкарпатська Русь"
     Ужгородське общество Подкарпатських русинів, Подкарпаторусинське товариство ім.Кирила і Мефодія, Русинське науково-освітнє товариство, Ужгородське общество А.Духновича
    Русин.
    Кгаморо (журнал)
    Асоціація ромських громадських організацій
    Ромс.,
    укр.
    "Мірікля" (журнал)
    Закарпатське обласне культурно-просвітницьке товариство ромських жінок "Терне чая по нево дром"
    Укр.,
    ромс.
    "Гут шабес"
    Благодійний фонд "Євреї Закарпаття"
    Рос.
    "Карпатланд"
    Закарпатське обласне товариство німців "Відродження"
    Німец
    "Довіра" (журнал)
    Закарпатське обласне культурно-просвітницьке товариство словацьких жінок "Довіра"
    Слов.,
    укр
     

    Обласні та регіональні ЗМІ, які вміщують публікації з питань міжнаціональних відносин та діяльності національно-культурних товариств

    Назва ЗМІ
    Засновник (співзасновники)
    і видавець
    Сфера розповсюд-
    ження

    Мова
    видання
    "Новини Закарпаття"
    Обласна рада та облдержадміністрація
    обласна
    укр
     "Панорама"
    Редакція газети "Панорама"
    обласна
    укр
    "Закарпатська
     правда"
    Редакція газети "Закарпатська правда"
    обласна
    укр
    "Срібна Земля –Фест"
    ТзВО "Рекламно-видавнича компанія "Фест"
    обласна
    укр
    "Старий Замок Паланок"
     Товариство з обмеженою відповідальністю "Газета "Старий замок"
    обласна
    укр
     "Реклама.
     Інформація.
     Огляд новин"
    Редакційно-видавнича фірма "Тиждень –Прес"
    обласна
    укр
    "Європа-центр"
    ТзОВ "Європа-прес"
    обласна
    укр.
    рос
     
    7. Культурно-мистецьке життя громадських організацій національних меншин
     
     7.1. Кількість аматорських колективів національних меншин із зазначенням назви та місцезнаходження
     
     
    Аматорські колективи
    Місцезнаходження
    Кількість колективів
    Кількість
    учасників
    угорські
    Берегівський, Виноградівський, Ужгородський, Хустський райони,
    міста Ужгород, Мукачево
    336
    4424
    словацькі
    Ужгородський, Перечинський, Великоберезнянський райони
    22
    280
    німецькі
    Свалявський, Мукачівський райони,
    м. Мукачево
    18
    240
    румунські
    Рахівський, Тячівський райони
    23
    264
    ромські
    Перечинський, Ужгородський райони, 
    м. Ужгород, м.Мукачево
    5
    57
    єврейські
    м. Ужгород
    2
    21
    Всього
     
    406
    5286
     
     У закладах культури і мистецтва області працює 22 самодіяльні колективи із званням „народний".
     
    7.2. Кількість бібліотек та книжковий фонд літератури мовами національних меншин (із зазначенням мови).

     Із 499 бібліотек області 112 діють у місцях компактного проживання національних меншин (у т.ч. обслуговують угорців – 94, німців – 5, словаків – 5, румунів – 8). Видання книг державною мовою становить 58,8 %, угорською – 7,8 %, російською - 32,5 %, іншими – 8,9 %. Поповнення бібліотечних фондів книгами мовами національних меншин здійснюється  за рахунок міжнародного документообміну, подарунків окремих видавництв, авторів, національно-культурних товариств, читачів бібліотек та гуманітарної допомоги.
    Закарпатська обласна централізована наукова бібліотека має відділ літератури іноземними мовами та сектор літератури угорською мовою,  Центральна бібліотека Виноградівської району − сектор літератури угорською мовою, Мукачівська міська центральна бібліотека − спеціальний філіал по обслуговуванню угорського населення.
    При окремих національно-культурних товариствах області є власні бібліотеки мовою своєї спільноти. Так, при  товаристві польської культури Закарпаття працює бібліотека з фондом 9 тисяч примірників літератури польською мовою. 
     
    Загальний обсяг літератури близько 6,6 млн. примірників, у т.ч. мовами національних меншин: 
    - російською 3,25 млн. прим.
    - угорською 415,0 тис. прим.
    - німецькою 5,0 тис. прим.
    - словацькою 6,5 тис. прим.
    - румунською 32,0 тис. прим.
    - іншими мовами 9,7 тис.прим. 
     
    7.3. Функціонування Центрів культур національних меншин. 

    Для задоволення потреб національних меншин, сприяння діяльності їх громадських організацій, у жовтні 1999 року в м. Ужгороді  відкрито перший в Україні Центр культур національних меншин Закарпаття, який повністю фінансується за рахунок обласного бюджету. Центром надається фінансова допомога національно-культурним товариствам у проведенні обласних свят, фестивалів, видається інформаційний бюлетень, проводяться конференції, „круглі столи", семінари . На базі Центру всі товариства мають можливість безкоштовно проводити збори, конференції, культурно-масові заходи, приймати гостей тощо на безоплатній основі.      Крім того, у м. Мукачево діє Центр німецької культури „Паланок", у м. Ужгород − Центри ромської культур „Романі Яг" та „Романі чгіб", в м. Мукачево та м. Ужгород функціонують будинки русинів, у селищі Солотвино Тячівського району – Центр румунської культури. Вирішується питання про відкриття у м. Ужгород Центру словацької культури.

    8. Заходи щодо зміцнення зв'язків закордонних українців з Україною
     

    8.1. Налагодження співпраці із громадськими організаціями закордонних українців.

    На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року №1034 „Про затвердження Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року", розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 09.02.07 №51 та рішенням сесії облради від 07.03.07 № 229 затверджено Регіональну програму співпраці із закордонними українцями та русинами на період до 2010 року.
      Фінансування Регіональної програми співпраці із закордонними українцями та русинами на період до 2010 року здійснюється за рахунок коштів обласного, районних та міських бюджетів, а також за рахунок інших джерел, передбачених законодавством.
    Облдержадміністрація здійснювала роботу над налагодженням партнерських зв'язків з прикордонними регіонами сусідніх держав. Укладено угоди про співробітництво Закарпатської облдержадміністрації з державними органами Кошицького і Пряшівського країв Словаччини, Саболч-Сатмар- Березької та Гевеш областей Угорщини, повітів Марамуреш та Сату-Маре Румунії, Підкарпатського воєводства Польщі, краю Височина Чеської Республіки, округом Оберфранкен Німеччини, Сремсько-Вуковарської жупанії Республіки Хорватія шляхом здійснення прямих контактів між представниками місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування з метою реалізації державної політики співпраці із закордонними українцями, збереження їх етнічної ідентичності, національно-культурної самобутності.
    Постійна увага протягом згаданого періоду облдержадміністрацією приділялась активізації контактів українських громадських організацій за кордоном з культурно-освітніми, мистецькими, іншими громадськими організаціями області та України, наданню їм матеріальної та методичної допомоги.
     
    8.2. Сприяння  громадським організаціям закордонних українців у проведенні культурно-просвітницьких, науково-практичних і мистецьких заходів, та організація спільних акцій.
     
    Відновлено проведення Днів добросусідства на українсько-словацькому, українсько-румунському, українсько-угорському кордонах. Встановлені та підтримуються контакти із громадськими об'єднаннями українців, що проживають у прикордонних адміністративно - територіальних регіонах Карпатського Єврорегіону, зокрема, активом Союзу українців Румунії, Союзом русинів-українців Словаччини, представниками органів Державного самоврядування українців Угорщини, Союзом українців в Польщі, Союзом русинів і українців Хорватії.
    Активізувалась співпраця між вищими навчальними закладами області та сусідніх держав, у яких викладають українознавчі дисципліни. Укладено договори на творчу співпрацю між Солотвинським ліцеєм Тячівського району та ліцеєм Сігету-Мармацієй (Румунії), Ужгородською, Берегівською гімназіями області та Пряшівською українською гімназією ім.Т.Шевченка (Словаччина), філологічним факультетом УжНУ і відділенням української філології Пряшівського університету (Словаччина). Успішно реалізуються укладені угоди про двосторонні зв'язки між Ужгородським університетом, Центром гунгарології та Ніредьгазьким інститутом (Угорщина). Протягом останніх п'яти років встановлено прямі контакти з громадськими об'єднаннями українців Підкарпатського воєводства (Польща), зокрема, творча співдружність педагогів та учнів Перечинської гімназії з Підкарпатським воєводством (Польща) сприяла взаємному пізнанню історії, вивченню мови, культури, традицій.
    У науково-освітній діяльності продовжено практику придбання книжкової продукції у рамках акції „Подаруй книгу українській школі за кордоном" із залученням видавництв та громадськості області, надання  допомоги у комплектуванні українськими виданнями бібліотек громадських організацій українців за кордоном. Так, у 2007 році на ці цілі використано 25 тисяч гривень, у 2008 – 29 тисяч, у 2009 – 10 тисяч. У рамках офіційних візитів до українців Карпатського регіону передано ці книги та аудіо - книги у подарунок.
    У рамках культурної співпраці протягом 2007-2010 років в області проведені щорічні традиційні свята угорської, словацької, румунської, русинської культур, фестиваль культур національних меншин „Мелодії солених озер", Міжнародний фестиваль театрів для дітей „Інтерлялька", „Міжнародний фестиваль „Етно-Діа-Сфера"(м.Ужгород), фестивалі вертепів, „На Синевір трембіти кличуть"(смт Міжгір'я), „Гуцульська бринза" (м.Рахів), „Відлуння Тереблянської долини" (с.Колочава, Міжгірського), художнього слова ім. Івана Ірлявського „Моя весна" (с.Середнє Ужгородського району), Всеукраїнському пісенному конкурсі ім.Машкіна (м.Іршава), „Кришталеві грона" (м.Виноградово) та інших взяли участь і представники української діаспори. Разом з тим закарпатські колективи брали участь Шевченківських днях (Угорщина), фестивалі колядок „На Маланчин святвечір" (Словаччина), Днях української культури (Румунія), які проводились українцями зарубіжжя. Тільки у 2010 році на реалізацію культурних заходів програми із запланованих 100 тисяч вже використано близько 82 тисяч з Регіональної програми і близько 3 тисяч з Програми розвитку культури і мистецтва в області на 2008-2010 роки.
    Відповідно до договору про творчу співдружність між управлінням культури Закарпатської області та Союзом русинів-українців Словацької Республіки кращі професійні та аматорські колективи області брали участь у фестивалі української драми української драми і художнього слова ім.Олександра Духновича у м.Межилаборці Гуменського округу, Міжнародному фестивалі фольклору м.Камйонка Старолюбов'янського округу, у Святі русинів-українців Словацької Республіки (м.Свидник), Укладено договір про співпрацю між управлінням культури облдержадміністрації та відділом культури Пряшівського самоврядного краю.
    Продовжується робота з подальшого розвитку і поглиблення зв'язків із закордонними українцями, з метою проведення спортивних змагань, спільного літнього і зимового відпочинку та оздоровлення, конкурсів для дітей і молоді на краще знання української мови, літератури, історії, культури та традицій, залучення їх до участі у програмах міжнародного руху „Спорт для всіх" управлінням у справах молоді та спорту проводився обмін групами дітей і молоді з числа українців, які проживають у сусідніх державах. У 2008 році 25 тисяч гривень, передбачених у програмі, не профінансовано; у 2009 році із передбачених програмою 20 тисяч грн.. профінансовано 4,5 тисячі, а в 2010 році до запланованих 30 тисяч гривень дофінансовано ще 10 тисяч гривень на відпочинок дітей - українців з Казахстану.
    Обласні друковані засоби масової інформації постійно висвітлюють події соціально-політичного, культурно-мистецького та ділового життя закордонних українців.

    Рейтинг: 
    Загрузка...