ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

«Стерти історію ні зберегти?»

    19 августа 2018 воскресенье
    Аватар пользователя Сакалош Михайло

    «Стерти історію ні зберегти?»

    Спостерігаючи за мешканцями міста Ужгород, а особливо жителями його старовинного центру, на думку приходить крилатий вислів з давнього історичного указу російської імператриці. Мовою оригіналу він звучить так: «Казнить нельзя помиловать». Де поставиш кому, таким і буде вирок. Подумалося: але ж сьогодні те саме стосується й Ужгорода! Який знак громадськість готова поставити щодо майбутнього свого міста? Як готова діяти - задля збереження, чи знищення історико-архітектурних будівель із самобутньою історією та обличчям? Здавалося б, тут і немає про що думати: кома логічно повинна стояти після заперечення «Ні». Але чому тоді громада мовчить?
    Не так давно активісти та учасники різних громадських організацій краю провели акцію-перформанс «СТОП архітектурному свавіллю!» Проходив захід на площі Театральній в місті Ужгород з метою привернення уваги мешканців обласного центру до проблеми свавільного знищення історичного ареалу. У когось могло скластися враження, що в такий спосіб молодь вирішила порозважатися та сяк-так заповнити своє дозвілля. Мовляв, наразі в нас існує набагато більше інших і серйозніших проблем, особливо фінансового характеру, а тут - акція збереження історії міста. Кого б це мало зацікавити? Однак несподівано навіть для деяких учасників молодіжний перформанс викликав бурхливу реакцію суспільства: проблему почули, нею зацікавилися, підхопили інтелігенція та мас-медіа, після чого у кабінетах чиновників, телевізійних студіях, пресі та Інтернет-виданнях пройшла хвиля жвавого обговорення теми архітектурної хаотичності та свавільної забудови історичної частини міста.
    З приємністю спостерігав, як влада вимушено реагувала на протести громадськості, в тому числі і на нашу акцію. Отже, таки можливо щось змінити? Отже можна бодай спробувати підняти лежачий камінь та наповнити русло свіжою водою?
    Панове, нам із вами потрібно усвідомити головне: все залежить від нас самих. Ми дуже сильні, коли хочемо і готові діяти. Ми сильні, коли ми разом. Досить бути сірою аморфною масою! Давайте нарешті ставати свідомими небайдужими громадянами свого міста і України загалом! Все починається з однієї конкретної людини, котра усвідомлює свою персональну відповідальність перед суспільством і перед собою.
    Беручи участь в цій акції, моя свідомість перевернулася. Я бачив, як деякі перехожі, спостерігаючи за нами, цинічно байдужо посміхалися і уявляв, що мине небагато часу, і їхнім дітям не буде що показати в Ужгороді своїм приїжджим гостям, крім пластикових офісів, пластмасових супермаркетів та інших духовно порожніх будівель.
    Ми можемо це зупинити. Ми можемо стати тими європейцями, які останнє віддадуть за збереження квадратного сантиметра Своєї Історії. Ми можемо і повинні розвивати місто в напрямі будівництва, але при цьому не шкодити його минулому. Ми повинні говорити про це, вказувати на недоліки владі, якщо вона сама не бажає чогось помічати. Плекати, виховувати в дітях призабутий, але досі актуальний Патріотизм.
    В наших силах багато чого. В твоїх силах багато чого. У небайдужості і особистій відповідальності кожного з нас закладене майбутнє - моє, твоє, наше…

    Рейтинг: 
    Загрузка...