Свобода брехні в металі Гамори.

Розчарування за анонсованим в Ужгородськім прес-клубі на прес-конференції організаторами традиційного фестивалю етнічної музики та ковальського мистецтва "Гамора - 2010", який мав проходити у с. Лисичево Іршавського району Закарпаття 26-27 червня мабуть не вміщається ні на віртуальних сторінках, ані за столом з напитками як алкогольними, так і безалкогольними, маю на увазі настойку валеріани. Але про все по порядку. Спершу було слово …. - слово анонсу: «Оргкомітет "Гамори" подав заявку на отримання статусу всеукраїнського фесту…. На фестиваль ковальського мистецтва "Гамора" на Закарпаття з'їдуться п'ять десятків ковалів…. На фестивалі "Гамора - 2010" ковалі втілять у металі свободу… а також те, що на фестиваль завітають ковалі Угорщини, Росії, Білорусії… Анонсували незабутні враження від фестивалю відповідальні особи від влади Іршавщини – відомий начальник культури та туризму РДА Кузан В.В. та заступник голови Іршавської районної ради Менчук М.С.. Цивілізована практика країн, досвід яких так люблять вивчати чиновники, свідчить – культурні акції органи влади делегують проводити громадським об’єднанням , які можуть та хочуть їх проводити. В даному випадку спілка ковалів Закарпаття вже протягом трьох років опікується формою та змістом фестивалю – за якість проведення говорить преса та учасники. Це коштувало багатьох зусиль для нас – тих хто не отримував жодної винагороди, крім моральної. Іршавська влада могла спокійно делегувати ці повноваження спілці , але залежність громадянина від чиновника в нас – традиція! Справді, слава то дуже бажана мета в житті – це зрозуміли в першу чергу чиновники Іршавщини, які в будь-яку ціну забажали взяти фестиваль під свою «опіку» – на сцену під час відкриття ковальського фестивалю за ці три роки виходило майже все начальство району (до 6 осіб) та й області - ну і один коваль, говорили про збереження та підтримку традицій … і забували про це наступні 364 дні …В оргкомітет входило до 20 осіб, де відповідальними було максимум 3 осіб, і то не від влади… Цього року чиновники вирішили самі все організувати… Показовим стало дійство, що можна було побачити 26-27 червня – кузня – гамора знаходиться в жахливому стані, єдиною втіхою є стенд виробів ковалів за попередні три роки та карта-схема села для полегшення в орієнтації туристам. Дивно було бачити в анонсі 26 червня – цього дня с.Лисичево жодна особа не могла сказати де відбувається фестиваль. В неділю 27 червня на місці на ковалень виставлено …. рекламну буду для собак. Максимум що вдалося побачити - в приміщенні музею-кузні працювали двоє ковалів, які в будні виготовляють залізні мотики, отримуючи 3 грн. за штуку, які потім господар перепродає за 35 грн. Шана ковальській ремеслу! Ще одна сенсація від пана Менчука М.С. – він особисто запросив працівників «Укреставрація» на фестиваль для розробки проекту відновлення музею-кузні. Цікаво, а чому такі питання не можна зробити мовчки і в робочий час? Мені ганьба за таку турботу і пам’ятку! Але повернемось до анонсів відповідальних осіб – мені як платнику податків кортить знати, з якого дива чиновники і за чий рахунок рекламували ( скоріше брехали) на всю Україну те, чого так і не було, і яка в цьому їхня відповідальність? В попередні роки про виділені кошти з місцевого бюджету на проведення фестивалю начальник культури та туризму Іршавської РДА жодного разу не прозвітувався. Дивним чином влада збирає оргкомітети кожен раз, коли виділяє кошти з бюджету – мабуть вона чітко знає як їх дерибанити, і треба що в оргкомітеті не було взагалі сторонніх осіб. Випадково довідався, що одним з головних завдань на фестивалі чиновників є забезпечення … «гостини», на який і витрачаються бюджетні кошти. Також подив викликає діяльність чиновників-членів оргкомітету – виникає враження що протягом двох тижнів для цих людей не існує інших проблем, ніж як «опікуватися» фестивалем в с.Лисичово. Цікаво підрахувати, скільки коштує така «опіка» і чи не краще виділити ці кошти тим, хто вміє це роботи професійно? Хто ці 50 (п’ятдесят!!!) ковалів які мали працювати на фестивалі? І ще одни перл – в одному з анонсів зазначено про нововведення: оргкомітет змінив умови фестивалю – тепер оргкомітет задав тему ковалям , а саме втілити «Свободу в металі»! ( Говорячи по простому - це чиновник ставить завдання робітнику). В попередні роки над темою працювали цілий рік – прикладом є ковальське дерево при вході на територію кузні, і тема народжувалася завдяки ковалям – учасникам. Основну частину металу для цієї роботи було виготовлено спершу в Ужгороді, і встановлено напередодні фестивалю 2007 року - а потім ковалі з всієї України доповнювали її своїми творами. Після фесту 2010 я хочу запитати панів Кузана та Менчука - яку «Свободу в металі» було втілено і де вона знаходиться? Звичайно, після публікації згадані особи будуть говорити про мої незадоволені амбіції, і про інші неприємні речі, але дозволю на це сказати слідуюче : фестиваль «Гамора» протягом останніх 8 років був важливим для мене, моєї родини та друзів. Три роки тому ми були сповнені надії на те, що Лисичево стане центром ковальської майстерності не тільки підчас фестивалю, а й протягом року. Ми не просили грошей від влади – ми самі оплачували більшість витрат. Ми сподівалися на порозуміння з сільською та районною владою – але вони дбають тільки про дешеву рекламу, і то за рахунок інших. На пропозиції чіткого плану співпраці з розвитку музею-кузні Гамора з боку спілки ковалів Закарпаття влада не зробила жодного кроку назустріч. Прикро для мене особисто, що відповідальність (скоріше безвідповідальність) лежить на людях, яких я колись підтримував у прагненні змінити на краще життя в районі – тому маю право критикувати їхні дії. Брехня на Гаморі засвідчує – жителі Лисичова і надалі можуть спокійно іти по світах в пошуках кращої долі – історична перлина Боржавської долини служить тільки як пивниця однієї сільської родини та неправдивої слави місцевих чиновників. Денис Добра P.S. Ось такі анонси…