«УДАР» vs «Об’єднана опозиція» - бій за президентське крісло, або залишиться тільки один
26 апреля 2024 пятница
22.10.2013 (06:35)
Передвиборча гонка на посаду президента стартувала в Україні без офіційного її оголошення. Амбіції лідерів опозиційних сил так і не дали можливості об’єднатися навколо одного кандидата.
Першим з опозиційних сил, хто у відкриту виявив бажання бути єдиним кандидатом в президенти став Віталій Кличко, який навіть закликав лідерів «Свободи» та «Батьківщини» провести соцопитування і висунути переможця ще в першому турі президентських виборів. Звісно, Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок, знаючи підступність Віталія Володимировича, особливо у замовленні підставних соціальних опитувань, а тут далеко ходить не потрібно, варто згадати нещодавно куплене та оприлюднене «ударівцями» соцопитування Центру Разумкова – категорично відмовились від такої ідеї. Ще й умовили Юлію Тимошенко написати відкритого листа лідерам опозиції, в якому вона призиває не йти з єдиним кандидатом на вибори.
Після оприлюднення листа Тимошенко, на захист ідеї Кличка стала депутатка Ірина Геращенко, заявивши, що «не дивлячись на тиск соратників по опозиції, Віталя висуне свою кандидатуру, як єдиного кандидата від опозиції». Це й не дивно, бо якщо взяти команду Кличка, то вона в основному складається з минулих соратників Ющенка, які після 2010 року намагаються знову «дорватись» до влади й «висмоктати» з України все, що не встигли за п’ять років правління. Звідси й розпочинається відкрите протистояння «УДАРу» з «Батьківщиною».
Що ж стосується відносин Віталія Кличка з іншими лідерами опозиції на публіці, то категорично можна заявити, що обійми та поцілунки на людях – це банальна «показуха». Насправді ж лідер «УДАРу», маючи низькі показники серед вітчизняного електорату, розпочав справжню інформаційну війну проти поплічників по опозиційному табору. Ціль одна – переманити електорат у розколотої «Батьківщини» та фашистської «Свободи».
Висновок можна зробити один – справжнім політичним опонентами Кличка є не влада на чолі з ПР, а союзники по опозиції. Нам з вами варто чекати справжню смертельну схватку за президентське крісло серед опозиціонерів, які після виборів їстимуть один одного доти, поки не залишиться одна партія!!!
Передвиборча гонка на посаду президента стартувала в Україні без офіційного її оголошення. Амбіції лідерів опозиційних сил так і не дали можливості об’єднатися навколо одного кандидата.
Першим з опозиційних сил, хто у відкриту виявив бажання бути єдиним кандидатом в президенти став Віталій Кличко, який навіть закликав лідерів «Свободи» та «Батьківщини» провести соцопитування і висунути переможця ще в першому турі президентських виборів. Звісно, Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок, знаючи підступність Віталія Володимировича, особливо у замовленні підставних соціальних опитувань, а тут далеко ходить не потрібно, варто згадати нещодавно куплене та оприлюднене «ударівцями» соцопитування Центру Разумкова – категорично відмовились від такої ідеї. Ще й умовили Юлію Тимошенко написати відкритого листа лідерам опозиції, в якому вона призиває не йти з єдиним кандидатом на вибори.
Після оприлюднення листа Тимошенко, на захист ідеї Кличка стала депутатка Ірина Геращенко, заявивши, що «не дивлячись на тиск соратників по опозиції, Віталя висуне свою кандидатуру, як єдиного кандидата від опозиції». Це й не дивно, бо якщо взяти команду Кличка, то вона в основному складається з минулих соратників Ющенка, які після 2010 року намагаються знову «дорватись» до влади й «висмоктати» з України все, що не встигли за п’ять років правління. Звідси й розпочинається відкрите протистояння «УДАРу» з «Батьківщиною».
Що ж стосується відносин Віталія Кличка з іншими лідерами опозиції на публіці, то категорично можна заявити, що обійми та поцілунки на людях – це банальна «показуха». Насправді ж лідер «УДАРу», маючи низькі показники серед вітчизняного електорату, розпочав справжню інформаційну війну проти поплічників по опозиційному табору. Ціль одна – переманити електорат у розколотої «Батьківщини» та фашистської «Свободи».
Висновок можна зробити один – справжнім політичним опонентами Кличка є не влада на чолі з ПР, а союзники по опозиції. Нам з вами варто чекати справжню смертельну схватку за президентське крісло серед опозиціонерів, які після виборів їстимуть один одного доти, поки не залишиться одна партія!!!