Який народ представляв Антипатр Роський на Нікейському Соборі у 325 году ?

Сократ Схоластик. Церковна історія. "Благочестивішому і щонаймилішому владиці нашому Іовиану, Переможцю, Августові — Собор єпископів, із різних єпархій, що зібралися в Антіохії. Що твоє благочестя стало перше піклуватися про утвердження церковного світу й однодумності, це і ми добре знаємо, щонайбогомиліший царю. Не невідомо нам і те, що показником цієї єдності ти справедливо визнав відмітну рису щирої і православної віри. Тому, щоб не відносили нас до числа викривлювачів щирого вчення, доповідаємо твоєму благочестю, що ми приймаємо і підтримуємо віру першого, що колись був у Нікеї, святого Собору, тому що на ньому й слово єдиносущний, що деяким кажу здається дивним, одержало від батьків визначене тлумачення, за яким воно означає, що Син народився із сутності Батька, і що Він подібний Батьку по суті, а не те, що невимовне народження. Та й слово сутність прийняте Отцями не тому, що воно зустрічається в поганських письменників, а для спростовання слова "із несущого", що нечестиво вжито про Христа Арієм і яке, на шкоду церковній однодумності, ще сміліше, дерзновенніше і безсоромніше вживають аномеї, що нині з'явилися. Для того то при цьому представленні нашому і приклали ми список із сповідання нікейського, викладеного тими, що зібралися (у Нікею) єпископами. Це прийняте нами сповідання є таким: Віруємо в єдиного Бога Батька вседержителя, та інше в символі віри. Мелетій, єпископ Антіохійський, згідно з вищенаписаним, Євсевій Самосатський, Євагрій Сикелійський, Ураній Анамійський, Зоїл Ларисський, Акакій Кесарійський, Антипатр Роський, Авраамій Уримський, Аристенік Селевковильський, Варламен Пергамський, Ураній Мелитинський, Магнос Халкидонський, Євтихій Елевтеропольський, Ісаконіс із Великої Вірменії, Тит Бострійський, Петро Сиппський, Пелагій Лаодикійський, Аравіан Антрський, Писон Аданський через пресвітера Ламидріона, Сабиніан Зевгматський, Афанасій Анкірський через пресвітерів Орфиста й Аеція, Фриніон Газський, Писон Августійський, Патрикій Палтійський через пресвітера Ламиріона, Анатолій Верійський, Феотим Аравський, Лукіан Аркійський". Цей сувій знайшли ми в сабиновому зібранні соборних діянь. Бажаючи припинити ворожнечу різнодумців покірливістю і переконанням, цар сказав, що він нікому не має наміру робити зла, як би хто не вірував, проте ж буде любити і віддавати перевагу тим, хто постарається більше сприяти до єднання Церкви. А що він дійсно так чинив, про це говорить і філософ Фемістій. У своїй промові про консульство Іовіанове він звеличує похвалами цього царя за те, що він дав кожному триматися боговшанування, якого хто хоче, і став вище хитрості підлесників над котрими дотепно насміхався, говорячи, що вони явно вшановують не Бога, а пурпур, і нічим не відрізняються від Евріна, води якого течуть то в той, то в інший, протилежний бік. Таким чином повідомлення Сократеса про те, що серед підписів, поставлених під вищенаведеним документом, був зазначений і єпископ «росський» заслуговують на увагу, і дозволяють вірити, що саме так було написано у цитованому ним документі IV ст. Інше питання — чи йшла тут мова, власне, про єпископа з території сучасної України. На це питання тяжко відповісти достатньо точно. http://izbornyk.org.ua/synopsis/chridod.htm Однозначно, Антипатр Роський представляв Народ Карпів - Русів - Росів, які на той час могли мати зачатки християнства із трьох джерел: - Апостол Андрій проходив Великою Соляною Дорогою із Рима до Солотвина (Потім через Бесарабію на Чорномор"я), попутньо хрестячи народи(Карпи-Роси проживали по Дунаю і Тисі), - волохи в третьому віці переселились із північної Італії в Карпати, принесши з собою християнство і розпочавши будівництво перших монастирів, - на 325 рік, 800-900 років іде перевозка солі із Солотвина до Риму. Обабіч дороги виникає інфраструктура, яка обезпечує перевозчиків і можливо переймає християнство. Можливо і гнані християни, із Риму переселяються на Велику Соляну Дорогу. Предки Українців - скіфи і сармати (арії) у 325 році проживали на території Ірану-Казахстану і не могли мати, жодних зачатків християнства. До пятого віку на території сьогоднішньої України проживали кельти, і тільки у 5-6 віках скіфи починають переселятись в Причорномор"я, починають знайомитись з християнством греків, котрі там жили... На територію сьогоднішньої України - тодішньої Рутенії - держави Карпів, скіфи переселились після розгрому карпів гунами, і зникненні Рутенії... Хрещення русинів Кирилом і Мефодієм у 860-888рр. рахую невірним, в зв"язку з тим, що на Подкарпатськуй Русі, на тот час уже функціонувало три-чотири монастирі (Грушівський, Углянський...)