Свято із присмаком гіркоти...

Першого травня по всій країні відзначали Міжнародний День трудящих. Крім цього, з ініціативи КПУ пройшла і Всеукраїнська акція протесту проти підвищення цін на газ, електроенергію, квартплату й інші комунальні послуги, яке планується як урядом, так і владою на місцях, уже з останнього весняного місяця.
Не проігнорували цих два заходи і в прикордонному Чопі. Однак, незважаючи на те, що оголошення про них висіли в місцях масового скупчення людей з добрий тиждень, городяни чомусь надали перевагу не святкуванню та протесту, а дачним ділянкам і городам. Їхні ж права та свободи відстоювало зо два десятки комуністів – здебільшого пенсіонерів. Говорили вони про наші негаразди з болем та обуренням. Вкотре акцентували увагу на тому, що владі доти потрібен народ, доки не віддасть за неї свої голоси та власними руками не всадовить її у керівні кріса. Відчувши їх комфортність та надійність, народні обранці враз забувають про палкі обіцянки змінити життя своїх виборців на краще, і відмахуються від їх пекучих проблем, як від надокучливих мух.

Пенсіонерка, вчителька з великим педагогічним стажем, яка виховала не одне покоління мешканців міста, Майя Пшенічкіна, зокрема, заявила:

- Ми виступаємо проти зашморгу, який все тісніше обвивається навколо нашої шиї, тобто проти підвищення цін на комунальні послуги. За що ми платимо? По вул. Миру, 19, у підвалах роками стоїть вода. Куди тільки не зверталися мешканці будинку – ніхто це питання так і не вирішив. Не прибираються прибудинкові території. Всі ремонти доводиться робити здебільшого самотужки. Однак з людей безсоромно беруть гроші за послуги, яких не надають чи надають вкрай погано.

До слів Майї Василівни приєдналися й інші, яким не байдуже, як житиметься їм та їхнім дітям й онукам у державі, де про народ думають здебільшого на папері. Та, на жаль, цих гірких і болючих слів не було кому адресувати. Хоч і Першотравневий мітинг, й акція протесту були офіційними, жодного представника від керівної верхівки міської влади на них не прибуло. Хай там як, але восени, коли проходив такий же захід, тодішній мер Чопа Володимир Горинецький ще мав стільки совісті та елементарної поваги до людей, що вийшов до них, вислухав їхню гостру критику та зробив певні кроки щодо її усунення. Хай і не вступали в діалог, однак були тоді присутні на мітингу і заступник мера, і секретар міськвиконкому, і депутати. А в Першотравневий день новий міський голова – ставленик „Нашої України”, Галина Цар, не повважала за потрібне вийти до людей та або розвіяти їхні страхи стосовно подорожчання комунальних послуг, або надати економічне обґрунтування необхідності такого непопулярного серед населення кроку. Не зробили цього від її імені і її заступники та радники з помічниками. За діями протестуючих, жваво обговорюючи щось явно далеке від теми, піднятої ними, спостерігала хіба що депутат міської ради Лариса Ступак...

Гнітючу картину святкового дня домалював ще один штрих із життя Чопа – острівець фекалій між магазинами „Фламінго” та „Стиль В”, що за кілька метрів від мерії. І хоч прорвало тут каналізацію ще на початку травня (кажуть, що у день приїзду Президента України Віктора Ющенка, який оглядав стан дамби вздовж річки Тиса), однак досі ніхто не поспішає усувати цю міні-аварію. Правда, аби з покупців хто ненароком не вступив у нечистоти, острівець обнесли кілками з мотузкою.

Дивний і незрозумілий підхід до усунення факту поломки каналізаційної мережі. Тим більше у пору, коли температура майже літня, а поруч – кафе „Дана”, де на терасі смакують пиво та п’ють каву городяни та гості міста, які змушені (правда, безплатно) нюхати „аромати”, зумовлені безвідповідальністю, байдужістю та халатністю тих, хто взяв на себе обов’язок наводити лад у великому домі, ім’я якому – місто Чоп.

Надія Маїк.
З 1 травня ціна на газ для населення зросте на 25 %
НКРЕ підвищила тарифи на електроенергію для населення з 1 травня на 25%