Експертиза нормативно-правових актів на відповідність Конвенції про захист прав людини

Експертиза нормативно-правових актів на відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини – один з дієвих механізмів захисту прав людини...

Беручи до уваги Загальну декларацію прав людини, проголошену Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року, в Римі 4 листопада 1950 року була підписана Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого ряд європейських держав зобов’язалися дотримуватися прав та основоположних свобод людини. Ці права гарантуються як самою Конвенцією, так і протоколами до неї, згода на обов’язковість яких надана державами – сторонами Конвенції.
Конвенція та протоколи до неї гарантують право на життя, свободу та особисту недоторканість; право на справедливий судовий розгляд під час здійснення цивільного та кримінального судочинства; право на повагу до приватного і сімейного життя; право на свободу вираження поглядів; свободу думки, совісті і релігії; право на ефективний засіб юридичного захисту; право власності, право на освіту та ряд інших прав людини, а також забороняють зловживання правами, дискримінацію у здійсненні прав і свобод, які викладені у Конвенції; катування і нелюдське, або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; рабство і примусову працю; вислання особи з території держави, громадянином якої вона є, або позбавлення особи права в'їзду на територію держави, громадянином якої вона є, тощо. Отже, Конвенція є першою вдалою спробою забезпечення певних прав та свобод, що були визначені в Загальній декларації прав людини.
Значимість Конвенції полягає не тільки в обсязі прав, які вона забезпечує, але також і в тому механізмі захисту, який було встановлено в Страсбурзі для розгляду можливих випадків порушення Конвенції та для нагляду за дотриманням державами їхніх зобов'язань за Конвенцією. Для забезпечення дотримання сторонами їхніх зобов´язань за Конвенцією та протоколами до неї створено Європейський суд з прав людини.
Держави, що є сторонами Конвенції, мають забезпечувати кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією можливість користуватись правами і свободами, які захищає Конвенція.
Україна, ратифікувавши 17.07.1997 року Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, також взяла на себе зобов’язання забезпечувати її гарантії у нашій державі. Однак, на відміну від інших обов’язкових для виконання Україною міжнародних договорів, нагляд за дотриманням державою-учасницею взятих на себе зобов’язань за даною Конвенцією здійснює Європейський суд з прав людини.
Відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, держави-учасниці зобов’язуються виконувати остаточні рішення Європейського суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами, а тому, саме в контексті виконання рішень Європейського суду з прав людини слід розглядати й обов’язок держави забезпечити проведення юридичної експертизи актів законодавства та їх проектів на відповідність Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини.
Здійснення такої експертизи має на меті унеможливити подальші порушення Конвенції, спричинені недосконалістю правового регулювання в національному правовому полі.
В українському правовому полі досить часто приймаються нормативно-правові акти, які містять норми, що суперечать вимогам Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини. До того ж, якщо це акти вищої юридичної сили, відповідно, на виконання їх положень розробляються відомчі нормативно-правові акти, які, у свою чергу, розвивають норми, що можуть спричинити порушення Конвенції.
Щоб уникнути даного явища для України, з прийняттям 23 лютого 2006 року Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", стало обов’язковим здійснення юридичної експертизи всіх законопроектів, а також підзаконних нормативних актів, на які поширюється вимога державної реєстрації, на відповідність Конвенції.
Наказом Міністерства юстиції від 20 серпня 2008 року N 1219/7 ″Про здійснення експертизи проектів законів та проектів актів Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правових актів, на які поширюється вимога державної реєстрації, щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини″ також установлено, що експертиза нормативно-правових актів щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширюється на всі нормативно-правові акти, що підлягають державній реєстрації.
Повноваження надавати висновки щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини покладено на органи юстиції.
Таким чином, необхідно зазначити, що здійснення експертизи законопроектів та підзаконних нормативно-правових актів на відповідність Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини є насправді дійсним та ефективним засобом уникнення констатації Європейським судом з прав людини порушення Україною прав людини і основних свобод, гарантованих Конвенцією. До того ж проведення експертизи на відповідність Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини може вважатись виконанням Україною окремих своїх зобов’язань перед громадянами України та світовою спільнотою.

Л.І.Митровка, в. о. заступника начальника Головного управління юстиції у Закарпатській області