Пам’ять, яка болить...

Цими квітневими днями 20 років тому сталася найбільша в світі техногенна катастрофа - аварія на Чорнобильській АЕС. Її наслідки відчула на собі не тільки Україна, а й ряд інших держав, у тому числі - й частина далекої заокеанської Америки.

Пам’ять про тих, хто загинув у боротьбі з невидимим, але дуже страшним ворогом, вшановували як у нашій країні, так і в світі. А в Ужгороді, в мистецькій вітальні центральної міської бібліотеки, відбулася зустріч-спомин студентської молоді з тими, хто був на ЧАЕС вже у найперші години після трагедії.

Так, Тарас Шаварін, який тоді служив в Уральському військовому окрузі, а нині працює завідуючим відділом з питань захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС при Ужгородському міськвиконкомі, розповів, що безпосередньо з обласного центру Закарпаття на боротьбу з лихом через Прикарпатський військовий округ було викликано 453 людини. Військові вивозили населення з 30-кілометрової зони, виконували інші небезпечні роботи.

Тарас Іванович з гіркотою констатував, що людей про розміри трагедії ніхто не повідомляв. І в час, коли дозиметри зашкалювало від радіації, по Хрещатику крокували колони, зустрічаючи Першотравень. Пройшла й міжнародна велогонка з нагоди цього святкового дня.

Василь Рябець, ліквідатор, інвалід Чорнобиля, який завітав на зустріч, свого часу налагоджував роботу ЧАЕС, потім працював на ній, а в трагічні дні брав участь у ліквідації наслідків аварії. Він сказав, що уряд колишнього Союзу у наказовій формі заставив провести на ЧАЕС випробування, яке вчені не могли зробити в лабораторних умовах. Про даний факт, за його словами, обслуговуючий персонал не знав. А випробовування закінчилося водневим вибухом. Подальші ж некваліфіковані дії, сказав пан Рябець, спричинили ще більшу трагедію, викликавши величезний викид радіації в навколишнє середовище.

А ще ліквідатор розповів, що Чорнобильська атомна планувалася як найбілша станція на планеті. Мирний атом мав працювати на людей. Однак ті люди порушили головну умову - ставитися до нього з шанобливістю. Порушення це призвело до страшної біди, рани від якої людство загоюватиме ще дуже й дуже довго. Тому Чорнобиль мусить стати для всього світу добрим уроком і величезною пересторогою.

На завершення зустрічі усі присутні на ній вшанували пам’ять жертв Чорнобиля хвилиною мовчання.

Надія Маїк.
В Ужгороді вшанували пам’ять загиблих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС
В Україні вшановують жертв катастрофи у Чорнобилі
Нагороди за мужність — закарпатцям-чорнобильцям
Над Україною знову лунають дзвони Чорнобиля…