У закарпатському Хусті пройшли змагання пожежників із швидкісного маневрування

Це звісно не „Таксі”, і навіть не „Таксі-2”. Хоча за вдалої режисури, ці змагання навряд чи поступалися б зфільмованим витівкам фантазій Люка Бессона. Втім, учасники змагань навряд чи задумувалися про світову славу. Вони просто демонстрували вміння керувати пожежним автомобілем, а враховуючи стан доріг, скажімо, в годину пік, ці навички, навряд чи зайві.

З іншого боку, для невеликого міста Хуст ці змагання, навряд чи є звичайними змаганнями, бо останні кілька років сюди з’їжджаються пожежні автомобілі з усієї області, а один цей факт здатен перетворити змагання на свого роду дійство. Хоча б з огляду на те, що побачити одразу 14 пожежних автомобілів на одному майданчику, подія неординарна навіть для обласного центру Закарпаття.

Швидкісне маневрування водіїв пожежних автомобілів наряд чи залишить когось байдужим, бо за рівнем пристрастей на одну людину змагання, воно, певен, не поступається „Формулі-1”, хоч би як патетично це звучало. Якимось незрозумілим чином, напевно підсвідомо, починаєш вболівати за когось одного і бажати йому „водійського” щастя.

Так само підсвідомо волієш не опинятися в ролі суддів, яким потрібно бути наділеним неабиякою стійкістю характеру, аби не зважаючи, на всі критичні зауваження з боку глядачів таки прийняти правильне рішення.

Самі змагання, які пройшли на автодромі Хустського товариства сприяння оборони України, зібрали учасників з усіх пожежних частин, які сьогодні несуть чергування на Закарпатті. Тунельні ворота, „вісімка”, „заїзд в гараж”, „пеньки”, „колія”, „змійка”, естафета і наприкінці забір води з ємності – все це довелося пройти кожному з учасників, яким щодня доводиться маневрувати в автомобільних потоках доріг і доводити своє вміння керувати пожежною машиною.

Бо одна справа справлятися з кремом легковика, інша коли в тебе „восьмитонка”, і справлятися потрібно в лічені хвилини, бо часто від часу прибуття пожежного автомобіля до місця виклику залежить людське життя. Саме останнє змушує вижимати з доволі стареньких „ЗІЛів” все те, що колись в них закладав „інженерний” геній. А тому такі речі, як балансування на двох колесах при вході в поворот, тут явище доволі звичне, хоча втримати таку „махіну” на колесах в такому піруеті здатен тільки професіонал.

Найкращим з них виявився Олександр Цимболинець з Сваляви, які усі перешкоди зумів подолати за якихось чотири хвилини і схибити при цьому тільки одного разу в тунельних воротах, де між перешкодами і самим автомобілем можна втиснути у кращому випадку долоню.

Боротьба за друге місце розгорнулася між мукачівцями та волевецькими пожежниками. У підсумку „срібло” дісталося ПДПЧ-5 міста Мукачево, а „бронза” поїхала у селище Жденієво, де нещодавно „реанімували” пожежну частину, повідомили в Центрі пропаганди Головного управління МНС України в Закарпатській області.