НАТО Закарпаттю вже допомогло і ще допоможе — заявив в Ужгороді заступник міністра закордонних справ Володимир Хандогій

Колишній посол України в Бельгії, екс-голова місії України при НАТО, а нині заступник міністра закордонних справ Володимир Хандогій перебуває на Закарпатті з ознайомчою та просвітницькою місією. Серію поїздок у регіони представники МЗС здійснюють, щоб на місцях почути про проблеми, пов’язані із зовнішньою політикою держави, перебування українців за кордоном, відчути настрої щодо інтеграції у європейські структури.

В Ужгороді Володимир Дмитрович зустрівся з керівництвом та активом області, журналістами, виступив з лекціями перед студентами Ужгородського національного університету та Закарпаського державного університету.

Відповідаючи на запитання журналістів, пан Хандогій сказав, що Закарпаття лише на рівні з усіма іншими регіонами України може розглядатися як учасник зони вільної торгівлі, яку намагаються створити з Євросоюзом.

Наприкінці наступного року закінчується термін угоди з ЄС про партнерство, і зараз дипломати працюють над проектом нової угоди, в якій хотіли б чітко зафіксувати прагнення нашої держави в ЄС, хоч, звісно, і без будь-яких термінів та дат.

Щодо недавньої угоди про лібералізацію візового режиму для українців до країн шенгенської зони, яку парафували у Хельсінкі, то навесні очікується її підписання , а потім ще до року може тривати процедура ратифікації, тому навряд чи вже влітку наступного року навіть окремі категорії українців зможуть на пільгових умовах отримувати візи у європейські держави. У рамках цієї ж угоди є пункт про реадмісію - повернення до нас громадян третіх країн, які нелегально потрапили до «шенгенських держав». Термін введення цього пункту відтерміновано на два роки і обчислювати їх слід після втупу угоди в дію, тобто після підписання та ратифікації, що теж відсуває початок її дії. На відміну від аналогічної угоди з Росією, в українській є чітка декларація про готовність ЄС допомогти Україні коштами в облаштуванні пунктів тимчасового утримання нелегальних мігрантів. Орієнтовно може йтися про суму близько 200 тисяч доларів, однак зараз ЄС очікує конкретні пропозиції та кошториси побудови таких пунктів з боку України.

Як колишній голова місії при НАТО, Володимир Хандогій пояснив, що у монетарному виразі членство у цій організації коштуватиме Україні приблизно стільки ж як Польщі – 26-29 млн. дол. За існуючою практикою, кожна країна-член НАТО сплачує внески за трьома статтями – до цивільного бюджету, військового та за програмами інвестицій. За стандартами Альянсу на оборону держава повинна витрачати 2% валового внутрішнього продукту, і саме від цієї суми сплачувати 0,5-1% як членські внески. Коли в НАТО вступала Латвія, там порахували, що кожному громадянину це обійдеться у вартість склянки молока. Натомість, кажімо, Польщі на наступний рік НАТО планує надати 720 млн. дол. інвестицій – як у військову інфраструктуру, так і в економіку. Також членство у НАТО є позитивним сигналом про стабільність держави для приватних інвесторів. Так, за словами Хандогія, після вступу до альянсу Румунії, інвестиції до неї зросли на 140%. І, чи не найголовніше питання – забезпечення безпеки держави. У сучасному світі цього можна досягати індивідуально, збільшуючи видатки на оборону, або ж колективно, з іншими країнами, що значно дешевше.

Надає НАТО допомогу і поза військовими ситуаціями, наприклад нашій області суттєво допомогли під час повені 2001 року обладнанням, створеним для реагування на надзвичайні ситуаці.

Підтримка ідеї щодо вступу України в НАТО нині у нашому суспільстві складає близько 20%. Кілька років тому вона складала 30%, і, разом з тими хто вагався чи не визначився (теж близько третини), можна було вийти на значно більший відсоток прихильників вступу. Однак, погодився заступник голови зовнішньо-економічного відомства, минулого року влада практично нічого не робила у справі роз’яснення переваг України при вступі до альянсу і цим скористалися опоненти, які побудували свою виборчу програму на тезі «НАТО – ні!». Хоча при цьому існувала державна програма інформування населення («розкрутки» НАТО), затверджена на 2004-2007 роки. Як зазвичай у нас водиться, вона не фінансувалася. Тепер розробляють нову…

Керівник представництва МЗС України в Ужгороді Іван Баранчик розповів про роботу Центру допомоги громадянам за кордоном. Пам’ятки, які обіцяли розробити при відкртитті центру з вказанням куди, як і до кого звернутися тим, хто потрапить за кордоном у складну ситуацію, за словами Баранчика, вже розроблено, але для їх тиражування не вистачає коштів.



Лариса Подоляк, "Старий Замок "Паланок"