Євген Жупан: "Кладучи плитку, за день заробиш половину зарплати лікаря"

Годі вирішити, що ж краще: аби вибори проходили якнайчастіше - тоді би політики мусили все більше обіцяти виборцям, виборці не встигали би забувати обіцяне і вимагали звітувати, чи аби проходили рідше, тоді б замість продукування популізму, можливо, продукувалося би більше корисного для держави.Чи не найконкретнішими в програмах усіх основних політичних гравців позачергових парламентських виборів'2007 були обіцянки виплат при народженні дитини. І, наприклад, Партія регіонів свою нереальну цифру в 50 тисяч гривень при появі на світ третьої дитини "врятувала", заклавши у проект бюджету відтермінування виплат на кілька років. Але якщо навіть таке соціальне благо вважали "непідйомним", то якесь серйозне, конкретне, а не розмите за обтічним формулюванням, реформування системи охорони здоров'я, навіть мало хто з політичних сил узявся обіцяти.

Тоді як стан справ у цій галузі за критичністю можна порівняти хіба що з ситуацією у житлово-комунальному господарстві.

Смертність випереджає народжуваність, третина населення не долає 60-річний рубіж, нація катастрофічно старіє, спивається, інфікується.

Представники політичних партій - учасники проведеного "Дзеркалом тижня" круглого столу з символічною назвою "Коли помре останній виборець" називали різні причини такої ситуації. Наприклад, за даними ОБСЄ, у нас лише 6 % території - чиста, а 80 % населення п'є воду з поверхневих забруднених джерел. Кожен 4-ий українець працює в умовах, що не відповідають санітарним нормам - і це тільки за офіційними даними. Зарплата медиків до 2004 року (привіт першому уряду Януковича!) була нижча прожиткового мінімуму. Тепер... аж на 7 % вища за цей обрахований за сюрреалістичними даними показник (привіт другому уряду Януковича!).

Зрештою, до умовних показників ми звикли (навіть валюту сором'язливо офіційно називаємо умовними одиницями). Наприклад, росте у нас ВВП - просто як на дріжджах. Але ніби окремо від кожного з нас. Тоді як у Польщі його зростання у перерахунку на 1000 громадян дає збільшення тривалості життя середньостатистичної людини на рік, у Румунії - на 0,7 року, а у нас - скорочення на 0,9 року. Можливо, ВВП якраз і росте за рахунок скорочення тривалості життя?..

Про реалії і перспективи нашої медичної галузі "СЗ "Паланок" розпитував завідувача реанімаційним відділенням обласної дитячої лікарні, обласного дитячого реаніматолога, депутата обласної ради Євгена Жупана.

- Життя пішло вперед, а медицина все ще функціонує за радянською системою, її реформування не відбулося. Один зі шляхів - змінити принципи фінансування, тобто слід фінансувати не ліжка, а людину, хворого.

Чимало проблем і з обладнанням - хоча за останні, особливо, два роки, ситуація значно поліпшилася. Зокрема, і наша обласна дитяча лікарня отримала багато апаратури, скажімо, дихальну для реанімації новонароджених, слідкуючу, наркозно-дихальну.

Чимало обладнання маємо завдяки Міжнародному благодійному фонду "Україна 3000", головою ради якого є дружина Президента України Катерина Ющенко. Проте, ми однаково відчуваємо, що відстаємо від країн-сусідів Закарпаття. Навіть якщо порівнювати зі Словаччиною, Угорщиною, видатки на медицину в нас приблизно у 10 разів менші. Не кажучи вже про розвинуті держави Європи чи США, де виділяється на одну людину в 30-50 разів більше.

Інша наша проблема - нестача медичного автотранспорту в сільській медицині, через що люди своєчасно не можуть дістатися до спеціалізованих закладів.

Не до кінця й унормовано критерії-якими повинні бути діагностика, лікування. Скажімо, що при такій-то патології треба зробити те й те, якщо немає можливості - необхідно йти до закладу вищого рівня.

- Лікарка з району, сусіднього з Ужгородським, якось сказала, що за останні 5 років на медфак звідти пішла вчитися одна молода людина, тому що престиж цієї професії падає. У хірургічному відділені райлі-карні працюють або літні спеціалісти, або зовсім молоді, у яких іще мало досвіду. Знайомий дуже талановитий травматолог пішов лікарем у "крутий" туристично-рекреаційний комплекс, де фактично заробляє масажем. Але ж так нас незабаром не буде кому лікувати...

- Вимоги до медиків зростають, а зарплата їхня - ні. Тому багато фахівців звільняються, особливо зайняті на найважчих ділянках - у відділеннях інтенсивної терапії, реабілітаційних центрах тощо. Мала би бути певна диференціація в оплаті, залежно від того, хто де працює. Нині ж зарплата фактично зрівняна, відтак, медсестра проробить 20 років і йде на пенсію, щоб підробляти прибиральницею - відповідальності менше, а заробіток майже такий же. Покласти квадратний метр плитки вже коштує 7-8 доларів, тому за день можна заробити 50-70 доларів - половину місячної зарплати лікаря.

Престиж медика справді падає. Коли я йшов вчитися - конкурс був 6 абітурієнтів на місце, а тепер - до 2, тобто його майже немає. Та й не кожна розумна дитина нині може вчитися, якщо не має файного матеріального забезпечення від батьків.

Якщо не буде змін - матимемо у цій сфері великі кадрові проблеми. Кардинальні поліпшенняпочнуться лише у разі реформування і переходу до бюджетно-страхової медицини.

- Про страхову медицину говорять як про панацею. Та чи не вийде, як у нас часто буває: хотіли як краще, вийшло як завжди. Чи не заплутаємося у дрібних нюансах, будемо на них набивати гулі?

- І я цього боюся. Так, ще не маємо практики страхової медицини, але маємо чимало, і досить негативної, практики роботи різних фондів, страхових компаній. Є ризик, що в період становлення страхової медицини і компанії страхові вестимуться неналежно, і фахівців буде недостатньо, людей дуритимуть. Але щось треба робити, бо тривати так далі не може. Очевидно, кроки робити треба не революційні, а, скоріше, еволюційні, повинні бути державні гарантії, щоб людські гроші не пропали. Варто використати досвід сусідів і бодай не повторювати їхні помилки.

- Поки що навіть колишній міністр охорони здоров'я Микола Поліщук не може назвати випадок, коли б пацієнт у суді довів помилку лікарів. Очевидно, що необхідний закон про права пацієнтів і система страхової медицини його передбачає. Чи не стане тоді відтік кадрів з медицини ще більшим?

- Підуть, особливо, якщо не захищатимуться і права медика. І в нас є лікарські асоціації, але вони у досить зародковому стані.

Потрібен баланс захисту пацієнтів і медиків."Через те, що зарплати невисокі, а вимоти, зі введенням страхової медицини, різко зростуть - відтік справді може бути.

- Про необхідність запровадження страхової, бюджетно-страхової медицини говорять роками, проте мало що у цьому напрямку робиться. Адже треба подумати і про тих, хто не працює, і змінити систему оподаткування, бо коли до нинішніх нарахувань на зарплату на роботодавців покладуть ще й страхові виплати за працівників, кількість "конвертованих" зарплат і офіційно не працюючих може катастрофічно зрости. Ви сподіваєтесь, що страхову медицину запровадять ще, як кажуть, "на вашому віку"? Коли у нас буде ідеальна медицина?

— Ідеальної медицини не існує ніде. Я побував у багатьох державах - східноєвропейських, західноєвропейських - і знайомився з роботою їхніх систем охорони здоров'я. Рівень наших лікарів не нижчий. Хоча вчитися нам у них, звичайно, є чому. Так, особливо в останні два роки у нас зросли можливості, але й вони не стояли на місці, а поліпшення у них відбувалися значно вищими темпами, ніж у нас, тому відрив став більший, ніж був 10-15 років тому. А того, що ви мали на увазі у своєму запитанні, я, може, й не дочекаюся, але реформувати медицину мусимо.

Лариса ПОДОЛЯК, "Старий Замок "Паланок"
Євген ЖУПАН: "Любити свій край і шанувати національний корінь — хіба це сепаратизм?"