Світлана МІТРЯЄВА: Інструментом реалізації підтримки української меншини в Словаччині і словацької меншини в Україні є активізація транскордонного співробітництва

Україну влаштовує динаміка розвитку двосторонніх відносин зі Словаччину, і тепер обидві країни зосередять увагу на прикордонній співпраці та розвитку енергетичних проектів. Так охарактеризував розвиток україно- словацьких відносин Президент України, який перебував із дводенним візитом в Словацькій Республіці.

«Ми відзначили, що наші двосторонні відносини знаходяться на належному рівні, що діалог, його інтенсивність та динаміка нас влаштовують — як у політичному, так і в економічному, торговельному і гуманітарному сенсі», — сказав глава української держави.

Зі свого боку, президент Словаччини Іван Гашпарович наголосив, що Республіка готова допомагати Україні у процесі адаптації на її шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції. У цьому контексті він назвав позитивним моментом ухвалення у квітні урядом Словаччини нової програми допомоги адаптації України до європейських структур.

Торкаючись торговельних зв’язків між обома країнами, сторони відзначили значний рівень взаємного товарообігу, який перевищує 1,2 млрд. доларів. «Це знакова відмітка в динаміці наших торговельно-економічних відносин», — підкреслив В. Ющенко. За його словами, сторони обговорили ряд першочергових питань, визначили конкретні взаємні зобов’язання, які мають намір ближчим часом розглянути та виконати. Серед таких питань — теми візового режиму, освіти, ряд економічних проектів. У ході перемовин профільні відомства двох країн отримали доручення вивчити та запропонувати конкретні рішення у темі спільного митного, прикордонного контролю. «В економічній сфері ми вважаємо спільним пріоритетом розвиток ряду енергетичних проектів», — сказав Президент України. Щодо освітньої сфери, йдеться про актуальність вирішення питання взаємного визнання дипломів про вищу освіту та наукових ступенів відповідно України та Словаччини.

Не обійшли сторони давнє болюче питання щодо реалізації проекту Криворізького гірничо- збагачувального комбінату окислених руд. Як відомо, в радянські часи Словацька Республіка вклала чималі кошти в будівництво цього об’єкта. «Я висловив чітку позицію України — доля цього проекту буде вирішуватися тільки у прозорий спосіб і, безумовно, з консультаціями з відповідними учасниками цього проекту, в тому числі, словацькою державою», — заявив український Президент.

У виступі перед словацькими бізнесменами український президент підкреслив, що сьогодні Україна та Словаччина мають докласти всіх зусиль, аби вирішити ті проблеми, «які заважають нам динамічно рухатися вперед». «Словацька Республіка завжди буде бачити в Україні відданого партнера та друга. Я пишаюся, що ми можемо представляти політику, яка є комфортною для обох наших націй», — сказав В. Ющенко.

Він також наголосив, що одним із найактуальніших питань двосторонніх відносин є підписання між Україною та Словаччиною угоди про малий прикордонний рух. При цьому В. Ющенко відзначив, що такий документ, по суті, регулюватиме безвізовий режим для громадян, які проживають на відстані 50 км від державних кордонів України та Словаччини.

Ще одним важливим аспектом співпраці Президент України назвав вшанування спільних сторінок історії наших країн. Сьогодні Віктор Ющенко передав І. Гашпаровичу розсекречені списки словаків, які загинули у 1944— 1954 роках на території України.

КОМЕНТАР Світлани МІТРЯЄВОЇ, директора регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень (м.Ужгород):

— Значні перспективи має співробітництво України і Словаччини в енергетичній галузі та у сфері транзиту енергоносіїв. Це не тільки збільшення поставок української електроенергії в СР, але і реалізація проекту Євроазійського нафтотранспортного кордону, який включений до стратегії енергетичної безпеки ЄС, з постачання каспійської нафти нафтопроводом Одеса — Броди територією Словаччини на НПЗ Чехії та інших європейських країн, що дозволить Україні й Словаччині більш ефективно використати свої нафтотранспортні потужності. Наразі експорт української електроенергії в Словаччину становить 500 млн. кВт-годин на рік. Але Словаччина зацікавлена у збільшенні експорту української електроенергії, з огляду на недостачу електроенергії в країні та майбутню актуалізацію цієї проблеми внаслідок планового закриття двох блоків АЕС і збільшення енергоспоживання новими автомобілебудівними заводами. Сторони планують збільшити експорт електроенергії до 2—3 млрд. кВт-годин на рік.

Необхідно мати на увазі, що в період 2007—2013 рр. Словацька Республіка отримає найбільший обсяг інвестицій із фондів ЄС за всю свою історію. Питома вага цих інвестицій припадає на транскордонне співробітництво Словаччини в рамках ENPI із Україною. Це потребує більшої ініціації й подальшої координації транскордонного співробітництва і регіонального розвитку прикордонних регіонів двох країн з метою максимального доступу можливостей фінансових інструментів ЄС і ефективного їх використання по обидва боки кордону. Зокрема і для розвитку прикордонної інфраструктури.

В результаті завершення переговорного процесу з іншими суміжними з нами країнами ЄС, для Україна наразі важливо побачити загальну, відпрацьовану, консолідовану позицію наших сусідів у цьому питанні. Конструктивний підхід до запровадження місцевого прикордонного руху дозволив би в значній мірі пом’якшити результати введення додаткових режимних обмежень, пов’язаних із вступом сусідніх з Україною країн ЄС, в тому числі і Словаччини, до Шенгенського простору.

Завдяки спрощеному пропуску на багато легше вирішувались би питання людських, родинних, культурних та підприємницьких контактів — основи регіонального транскордонного співробітництва, що в свою чергу сприяло б подальшому процесу формуванню території єдиного європейського, гуманітарного простору по обидва боки кордону.

В цьому контексті дуже важливим є два аспекти — невідкладне запровадження місцевого прикордонного руху одночасно із вступом сусідніх країн до Шенгенського простору та його запровадження на територію, яка дійсно охоплює територію транскордонного співробітництва. До районів, включених до цієї угоди, мають потрапити населені пункти — центри транскордонного співробітництва як з української, так і з словацької сторони.

Ключовою темою двосторонніх україно-словацьких відносин загалом та транскордонного співробітництва, зокрема, а також з точки зору формування регіональної політики як України так і Словаччини є питання національних меншин (української в Словаччині, словацької в Україні).

Як відомо, в цьому році Словаччина визначила до 2015 р. пріоритети урядової програми державної підтримки словаків, які проживають за кордоном. Передбачається суттєві збільшення обсягів фінансової й матеріально- технічної допомоги словацьким закордонним центрам, в тому числі й в Україні.

Україна наразі здійснює свою Державну програму співпраці із українцями за кордоном на період до 2010 р. (затверджена постановою Кабінету Міністрів України 26 липня 2006 р.), яка дає змогу забезпечувати довготривалу і конкретну підтримку українців за кордоном, як носіїв української культури, мови і духовності, збереження їхньої етнічної ідентичності та національно- культурної самобутності, зміцнення зв’язків із Україною.

Інструментом реалізації підтримки української меншини в Словаччині і словацької меншини в Україні є активізація транскордонного співробітництва. В цьому контексті важливого значення набуває реалізація Регіональної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2010 р. та Програма розвитку транскордонного співробітництва Закарпатської області, прийнятих нещодавно Закарпатською обласною радою.
В Ужгороді відбулася презентація книги "Шлях Словаччини до НАТО"
Ужгород: Першим негативні наслідки від розширення Шенгенського простору відчує Закарпаття, де проходить західний кордон України, що водночас є східним кордоном Європейського Союзу
Закарпатці і НАТО: Більшість визначитися не може
Закарпатський філіал Національного інституту стратегічних досліджень презентує науковий збірник "Консолідація суспільства і відповідальність еліт в умовах виборчого процесу"