Цьогорічне водне лихо ще й рукотворне...

У західноукраїнських областях дощі припинилися, але скрізь ситуація - складна. Надто великі збитки від стихії - підтоплено понад 40 тисяч житлових будинків, чимало з них вода забрала із собою. Більш ніж 30 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь - знищено.

А дороги, а мости, а знеструмлені міста й села, відключені від газу, без телефонного, автомобільного та залізничного зв'язку. Словом, сотням тисяч людей лиха вода принесла горе, забравши із собою 30 життів. Шестеро загиблих - діти...

З вівторка вода стала спадати. Однак не відразу здається стихія: відходить вода від одних сіл - зненацька з'являється в інших. Велетенська зона

стихійного лиха - ось що таке в ці дні території насамперед Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької, Тернопільської та Закарпатської

областей.

Чому ж так сталося?..

Цим питанням задаються всі. Фахівці, реально мислячі люди, схиляються до того, що першопричиною біди став не лише балканський циклон, масштабна екологічна катастрофа породжена і людською діяльністю. З цим не можна не

погодитись. Пригадую, ще на початку дев'яностих років спритні ділки, серед яких і державні службовці, забувши про такі категорії людського співжиття, як чесність, висока моральність, зрештою, дотримання законності, взялися за

вирубування лісів у карпатському регіоні. Власне, слово "вирубування" тут надто скромне означення, сокира у Карпатах працювала по-хижацьки, цілі масиви пралісів скошувалися, наче трава, після них залишалася територія, надто схожа на місячну поверхню.

Ударили на сполох чесні фахівці, екологи, природолюби. Люди просили: зупиніться, безжально рубаємо гілку, на якій сидимо! Де там! Примара легкої наживи затьмарила очі всім, хто хазяйнував у лісах.

Відомий в Україні лісівник, академік Степан Генсірук підкріплював свої аргументи на користь збереження карпатських лісів конкретними цифрами: стигла смерека акумулює до 700 кілограмів дощової води, бук - до тонни. Коли таких дерев не стане, уся вода з високогір'я порине вниз, на села й міста. Станеться велика біда, наслідки якої можуть бути непередбачуваними.

Можновладці не почули. І результат не забарився - небувалі повені на Закарпатті 1998 та 2001 років.

Наслідки сьогоднішньої стихії С. Генсірук цілком резонно пов'язує із знищенням карпатських лісів. Солідарний з ним і директор Київського

еколого-культурного центру Володимир Борейко. Вирубані у Карпатах ліси не змогли утримати величезну кількість вологи, яка випала за кілька днів, твердить він. Має В. Борейко і цілком резонні претензії до Верховної Ради:

протягом кількох скликань депутати ніяк не спроможуться прийняти закон про заборону вирубування лісів. Кому служать такі народні обранці?

Інший аспект поглибленої екологічної катастрофи - непорядки у веденні водного господарства.

Красномовний приклад, наголошують фахівці, - Івано-Франківщина, яка стала епіцентром стихії. Факти свідчать, що чимало літ тут протипаводкова робота на Дністрі, Пруті, малих річках велася, як мокре горить, часто фінансувалася за залишковим принципом. Інколи виділені на дамби та інші споруди гроші витрачалися на все, але лише не за призначенням. Зведені ще на початку

сімдесятих років минулого століття протипаводкові об'єкти, які виросли після розгулу стихії у 1969 році, звісно, не могли справитися з нинішнім об'ємом опадів. Ось і вийшло, що по всьому шляху протікання Дністра дамби тріщали, наче солом'яні. Результат - очевидний.

Мабуть, варто зіслатися на приклад Закарпаття. Після двох повеней там нарешті було прийнято реальну програму протипаводкових заходів розраховану аж до 2015 року. Інша справа, як вона виконується. Але там, де потрібні об'єкти виросли, - вода із Тиси чи інших гірських, швидкоплинних річок у великій мірі не потрапила на рівнину. В результаті на Закарпатті зараз підтоплено лише 27 сіл проти сотень на Прикарпатті.

Показала стихія у той же час і закономірне - де тонко, там і рветься. Скажімо, роками чомусь не довершується водозахисна дамба на Тисі побіля

Тячева. Кажуть, що й гроші на неї виділялися, але чомусь їх спрямували на інше. Результат: частина райцентру та кілька навколишніх сіл - у великій

воді.

Цього зараз не бояться мешканці прикордонного Чопа. Саме у середу, по дорозі в Угорщину, тут має бути пік тисянської води - 12,5 метра. Але, як запевнив начальник відділу пропаганди МНС Закарпатської облдержадміністрації Федір

Філіп, - у Чопі спокій, оскільки ще у 2001 році рятувальники та місцеві мешканці спорудили на Тисі надійну дамбу. Словом, де працювали, там і біди нема.

Нарешті, ще одне рукотворне "диво" - нечуване-небачене, мабуть, ніде у світі, котре також поглибило екологічну катастрофу.

Нині, розпочинаючи із столиці, товстосуми зводять собі палаци, звісно, небаченої краси. Раз так, їх потрібно належно оздобити, ще й огорожі навколо

викласти з каменю. А камінь той беруть не інакше, як з карпатських рік. Ото й гребуть-вигрібають з річищ Тиси, Прута, Латориці, Ужа, Дністра, Стрия, інших водних артерій силу-силенну не лише бутового каменю, але й звичайнісінької

гальки. Усе це у величезній ціні, мабуть тому місцеві "владики" й закривають на незаконний промисел очі. Думається, що роблять такий жест не за звичайнісіньке "спасибі".

Природа ж не терпить недбалого ставлення до неї, рятується, як може. Ось і дивись, річка, та ж Тиса, змінила русло, пішла повз села, котрі ще донедавна відділялися від неї якщо не сотнями метрів, то й кілометром-другим. Такий берег уже не захищений, висока вода без будь-якого опору ринула на села. Біда виникла, як мовиться, на голому місці.

У вівторок, знову перебуваючи в Івано-Франківській області, Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко наголошувала на рукотворних чинниках, що призвели до руйнівного лиха в регіоні. Потрібно реформувати план розвитку водного

господарства, здійснити такі протипаводкові заходи, котрі б дали якнайшвидший

ефект. Ділова і необхідна пропозиція.

Водночас президія Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької облрад та облдержадміністрацій звернулися до Кабміну із пропозицією пришвидшити

затвердження проекту протиповеневих заходів у Карпатському регіоні до 2012 року, який тривалий час не розглядається Кабміном.

Володимир КАРПІЙ, "Сільські вісті", Івано-Франківська - Закарпатська - Львівська області

UA-reporter.com
На Закарпатті залишаються підтопленими 4 населені пункти
Эпидемией сибирской язвы грозят 7 затопленных скотомогильников на Буковине
В прикарпатском селе Прутивка утонули 8 человек
Стихия гуляет Западной Украиной ВИДЕОНОВОСТИ