ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Додати новий коментар

    19 квітня 2024 п'ятниця

    З 1 грудня найдешевша пляшка вина 0,7 л коштуватиме 12 гривень

    66 переглядів
    Закарпатські вина за своїми споживчими якостями не поступаються закордонним

    2009 рік став знаковим для любителів міцних напоїв. В період кризи уряд вирішив латати бюджетні дірки, підіймаючи акцизи на лікеро-горілчані вироби. Уникнути зростання цін за рахунок акцизу вдалося тільки виноробам. Але тепер представники галузі говорять, що винна продукція таки подорожчає.

    «День» дізнавався, скільки коштуватиме пляшка вина напередодні новорічних та різдвяних свят.

    Організатор фестивалю вина «Україна виноробна «Скала-2009» Богдан Цімейко прогнозує, що до кінця року вартість вина зросте на 20%. Якщо ж парламент спробує наповнити казну за рахунок підняття акцизу на вино, то буде ще більше.

    Ціни дійсно збільшаться, але не через акцизи, натомість говорить «Дню» директор асоціації Союзу оптовиків та виробників алкоголю і тютюну (СОВАТ) Володимир Демчак. З 1 грудня 2009 року починає діяти мінімальна ціна на вино — 12 гривень за пляшку 0,7 літра. Тому подорожчають вина, які сьогодні продаються за ціною від дев’яти гривень. Інші ж види винних напоїв навряд чи змінять ціну, хоч виробничі витрати постійно зростають. «В українського споживача у гаманці сьогодні замало грошей», — називає Демчак головну причину цінового стримування.

    В Україні існує три основні центри виноробства, розповідає «Дню» перший заступник генерального директора «Укрвинпрому» Володимир Кучеренко. Південний берег Криму переважно виробляє марочні, десертні та кріплені вина; Херсонська, Миколаївська, Одеська області та Закарпаття — столові білі та червоні вина. Загалом же в країні споживають переважно кріплені вина — 60—70%, решта — столові, говорить він. 95% внутрішнього ринку складається з вітчизняного продукту. Імпорт становить майже 6% (в пляшках та розливне), додає Демчак.

    За офіційними даними, переробкою винограду, випуском вина, шампанських вин і коньяку сьогодні займається близько двохсот підприємств. Серед них чітко виділяються дві великі групи: традиційні підприємства, які мають власні виноградники, і компанії нової хвилі, що займаються виключно розливом вина. Проте незважаючи на це, основні продажі припадають на п’ять найбільших виробників, які займають 43% ринку в грошовому вимірі, говорить «Дню» директор з маркетингу Першого національного виноробного холдингу Сергій Колісниченко.

    При цьому рівень споживання вина поки залишається низьким: в середньому за рік українець випиває до шести літрів вина. Горілки ж споживають більше. Якщо ж ціни на вина різко підскочать, то не виключено, що споживач купуватиме міцніші напої (адже ціна буде приблизно однаковою, а кількість градусів — різною). Про більшу шкоду горілчаних виробів для організму людини, на відміну від вина, зайве розповідати. Тому настав час розвивати в Україні культуру споживання вина, впевнені експерти.

    «П’ять років тому було багато негативних відгуків про якість нашого вина. Зараз же можна побачити чимало позитивних прикладів виробництва висококласного українського винного продукту. Однак його частка на внутрішньому ринку становить тільки 15%. Тому українським виноробам є над чим працювати», — говорить Демчак.

    «Ми і працюємо, і створюємо вина, які за своїми споживчими якостями не поступаються закордонним», — розповідає «Дню» директор київського департаменту винзаводу «Сонячна Долина» Микола Павленко. Так, за словами Павленка, на заводі виготовляється вино із 32-х сортів винограду, яке вже завоювало 28 золотих і срібних медалей та має два міжнародні гран-прі. Ще одна марка вина виробляється із аборигенних сортів винограду (вік виноградників від 500 до 1000 років), які ростуть тільки на вулканічній кременевій породі в Україні. Такі вина залюбки купує закордон, бо у Європі винна культура передбачає споживання переважно сухого та напівсухого вина. Покуштувавши ж українські елітні кріплені та десертні вина, європейці вже не залишаються байдужими до них, розповідає «Дню» Павленко.

    Виробникам вина та міцних напоїв значно вигідніше з фінансової точки зору працювати на експорт, ніж на внутрішній ринок, додає Демчак. Так, експорт на російський ринок приносить їм подвійне зростання заробітків, а на європейський чи американський — потрійний. Плюс — повернення ПДВ від держави.

    На думку опитаних «Днем» експертів, подальше зростання ціни на вина та алкогольні напої може призвести до того, що значна частина цієї продукції переорієнтується на експорт. За словами Демчака, непогані перспективи відкриваються перед модернізованими підприємствами з виробництва горілчаних напоїв. Цьогорічний експорт вина, за словами Кучеренка, становить 10,1% виробництва (в 2008 році було 4%). Проте швидко завоювати експортні ринки українським виноробам навряд чи вдасться. Для початку їм потрібно суттєво модернізувати своє виробництво та наростити достатню кількість виноградників, аби забезпечити себе сировиною, вважає Демчак.

    За інформацією «Укрвинпрому», площа українських виноградників 2008 року скоротилася майже вдвічі порівняно з 1990 роком і становить 92,9 тисячі га. Для порівняння, у Молдові ця цифра, за даними директора СОВАТ, становить 250 тисяч гектарів, у Німеччині та Чилі — по 10 тисяч, а в світового лідера виноробної справи — Франції — 1,4 мільйона гектарів. Крім того, урожайність наших виноградників майже вдвічі нижча, ніж потенційно можлива і навіть за найкращих кліматичних умовах не перевищує 55 центнерів з гектара.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору