Додати новий коментар

Уже сейчас можно видеть, слышать и читать, что обещания Ратушняка образца 2006 года плавно перекочуют в его предвыборную программу на следующую пятилетку. Но хуже всего то, что часть ужгородцев в очередной раз с радостью будет воспринимать эту циничную лапшу.

И невыполнение предвыборной программы вообще не влияет на выбор некоторых граждан. Лозунги о НАТО или предвыборный плакат, на котором мэр Ужгорода обнимается с лидершей БЮТ, часто весят больше, чем отключенные лифты, ямы на дорогах и разворованные сотни гектаров самых дорогих земель. И как оправдание потом очередной раз падая в обледенелом дворе, все будут говорить: «Страна у нас такая». Своей вины за плохого мэра ужгородцы чаще всего не чувствуют.....

У травні цього року Ужгородською міськрадою було прийнято програму реформування ЖКГ до 2014 року. З неї випливає, що останні чотири роки в місті майже нічого доброго не робилося.

Мер Ужгорода Сергій Ратушняк виявився «бережливим» градоначальником, який свої обіцянки вирішив залишити про запас. На наступні вибори Сергій Миколайович може цілком вийти з тією ж програмою, що й чотири роки тому. І пообіцяти, пославшись на важку економічну й політичну ситуацію в країні, що цього разу всі його обіцянки буде реалізовано.


Мабуть, головним недоліком обіцянок Ратушняка зразка березня 2006 року є нереальні терміни їх виконання. Так, тоді ще кандидат у градоначальники, а нині мер Ужгорода, обіцяв мешканцям міста, що вже до кінця 2006 року все ліфтне господарство буде модернізовано на 100% і перейде на використання індивідуальних магнітних карток (тобто мешканці верхніх поверхів за користування ліфтом платитимуть багато, а перших — практично нічого). З магнітними картками нічого не вийшло через те, що Антимонопольний комітет просто не дозволяє подібні експерименти. А щодо «модернізації ліфтного господарства на 100%», то тут, напевно, найбільш промовистою ілюстрацією буде витяг з програми розвитку ЖКГ Ужгорода на 2010-2014 роки: «Основна кількість ліфтів змонтована в кін¬ці 70-х років, тому 76 ліфтів відпрацювали встановлений термін експлуатації». Додамо, що 76 ліфтів — це майже третина всіх ліфтів Ужгорода. Ще більш показовими є рядки про те, що «гострою проблемою в ліфтному господарстві є ліфти чехословацького виробництва, змонтовані в 90-х роках». У цьому сенсі хочеться відзначити два моменти: по-перше, «чехословацького виробництва» вже не існувало, оскільки не було такої держави, а, по-друге, з 1994-го по 1998 роки мером Ужгорода був саме Сергій Миколайович. Так чи інакше, але він же тепер бажає витратити до 2014 року 1,25 млн. грн. на програму модернізації ліфтного господарства.


Категорична заява кандидата в мери Ратушняка про те, що Ужгород «в системі водопостачання відійде від монопольних монст¬рів і впроваджуватимуться диверсифіковані мережі локальних (поквартальних) артезіанських свердловин», поки що також не реалізувалася. Нових артезіанських свердловин в Ужгороді так і не з’явилося. Більше того, міськрада визнала стан справ у водному господарстві міста, м'яко кажучи, плачевним.

Виявляється, підсумком чотирирічного керівництва Ратушняка стало те, що «в аварійному стані знаходяться 45,1% водопровідних мереж

».


Не в кращому стані перебуває і санітарне очищення Ужгорода.

Дійсно, з ініціативи Сергія Миколайовича на одній із перших сесій міськради ужгородські депутати вирішили створити «сміттєве» КП «Уж», а тарифи на збір і вивезення відходів для населення були підвищені до 5 грн. з кожного мешканця. За словами мера, рентабельність муніципального «сміттєвого бізнесу» повинна була скласти 2-3%. Можливо, весь цей прибуток «з'їла» криза, але мерії довелося констатувати невтішний факт: «На балансі підприємства, яке надає послуги з вивезення сміття, 24 спецавтомобілі, з яких 10 вичерпали свій технічний ресурс».


Обіцяв мер зробити прибутковими і парковки в місті. Дійсно. спочатку до цієї справи було залучено ізраїльського інвестора, але потім в Ужгороді платними парковками почала займатися миколаївська фірма ТОВ «Мед Парк Україна». Проти її діяльності виступила міська прокуратура, яка в 2009 році встановила, що Ужгородська міськрада незаконно надала їй право блокувати автомобілі громадян, якщо ті не сплатили за стоянку. Крім того, виявляється, що паркомати цієї фірми не були сертифіковані і з них були видалені блоки пам’яті, що не дозволяло контролювати розмір виторгу.


Що ж насправді Ратушняк захоче записати собі в актив, то це перехід на індивідуальне опалення, на яке перейшли 74% всіх будинків Ужгорода. Щоправда, нинішній мер обіцяв повний перехід на опалювальну «індивідуалку» вже до кінця цього року, але і переведення трьох чвертей житлового фонду може вважатися успіхом. Утім, заслуга мерії в цьому не настільки велика, як може здатися, і полягає лише у наданні громадянам дозволів на встановлення індивідуального опалення. (Технологічно не продумана схема перехода на автономне опалення - невідповідність диаметру газових труб обьемам споживання газу та відсутність вентиляційних шахт ще нагадають про себе великими проблемами)

Віталій Пирович