Додати новий коментар

В Хрестовоздвиженському кафедральному соборі м. Ужгорода сьогодні, 4 грудня, пройшла святкова Літургія в честь празника Введення в Храм Пресвятої Богородиці.

Згадай, Всемилостива Діво Маріє,
що від віків не чувано, щоби той,
хто прибігає під Твій Покрів Небесний,
був Тобою, Царице, не вислуханий.
У тій потребі і я прибігаю до Тебе,
о Пані Ласкава, Премилосердна,
Найчарівніша Святість у Небі і на землі,
Полум’я Любові Непорочного Серця,
Вселаскава Мати, Діво понад усі діви
і Матір Божа Неустанної Помочі.
Клячу перед Тобою і, каючись з усіх гріхів
свого земного життя, через Твоє Непорочне Серце благаю:
Мати Твого Святого Слова,
Мати Правди Святої, Неустанна Заступнице Свята,
прийми мої щиріші благання,
не погордуй ними, але послухай їх,
благаю, і прийми до Cвого Материнського Серденька.
Амінь.

Протягом грудня християни празнують Вхід у храм Пресвятої Богородиці та непорочне зачаття Діви Марії. Усі ці свята є для нас нагодою того, щоб ми задумалися над нашим життям, поступками, вчинками: яким є наше значення, як доньок, так і синів церкви, та водночас нагода для того, щоб у цей піст перед Різдвом ми змогли очистити свої серця та душі і стати чистими, як Богородиця, і гідними Месії, Сина Божого, який народиться на різдво. Кожен із нас повинен знати, яке значення мала і має Пресвята Діва Марія в усій історії спасіння людського роду на нашій землі. Матір Божа і наша дорога та єдина Заступниця приносила у світ Сина Божого, Месію, на якого довго чекало людство. Саме для того Господь обрав Діву Марію і поставив її на бік від інших жінок, звільнив Її від ще прадідівських гріхів, а батько і мати посвятили Матір Божу в Господній храм, коли їй виповнилося лише 3 роки. Псалмоспівець говорить про цю подію такими словами: «Слухай, дочко, глянь, прихили твоє вухо і забудь народ твій і дім батька твого».
З того часу ціле життя Марії було постійним служінням Богу. Пресвята Діва стала обраною та освяченою, через яку Господь здійснював Свої величні плани. Вона була, є та залишається прикладом для всіх людей у служінні Господу. Через Богородицю Господь посилав і посилає всьому людству Свої Небесні послання.
Ми беремо святу Діву з Назарету за приклад, бо вона є наша єдина і любляча Матір та Матір святої Церкви.
Введення в Храм Пресвятої Богородиці (грецьк. Eisodos – вхід, лат. Praesentatio – представлення), християнське свято, встановлений у пам'ять апокрифічної події з раннього дитинства Пресвятої Діви Марії. Святкується 4 грудня (21 листопада за ст. стилем). У стиянській Церкві входить у число Богородичних двонадесятих свят.
Згідно з літургійним переказом Церкви, що ґрунтується на 7 главі апокрифічного Протоєвангелія Якова (Іакова) (II ст.), батьки Діви Марії, Іоаким і Ганна (Анна), на знак подяки за дарування їм дочки в глибокій старості, обіцяли присвятити Її Богові, віддати на виховання і служіння при храмі. Коли Марії виповнилося три роки, Її батьки виконали обітницю. До торжества зібралися всі рідні, знайомі і багато юних дів; назустріч їм вийшов первосвященик, оточений священиками, у числі яких був Захарія, батько Іоанна Хрестителя. Діва Марія, ніким не підтримувана, зійшла по сходах Ієрусалимського храму і ввійшла у Свята Святих.
Празник Введення належить до дванадцяти великих празників. Він має один день перед- і чотири дні посвяття.
Уперше згадування свята на Сході з'являється у VIII-IX ст.: у Синайському святковому Євангелії (715), у всіх грецьких місяцесловах з IX ст., але як про просту пам'ять, а не про свято. У Статуті Великої Константинопольської Церкви IX ст. на Введення не дано ніякої служби, але воно відзначене записом «Собор св. Богородиці, коли Вона принесена була батьками своїми, принесена в храм Господень у віці 3 років». У XI-XII ст. Введення на Сході ще було простою пам'яттю, що видно з місяцеслова при Євангеліях Остромировому (1056), Мстиславовому (до 1117), Охридському (13 в.), де для нього зазначене тільки літургічне Євангельське читання і де з ним суміщена інша пам'ять – святої Іуліанії. Однак уже з XII ст. у літургічних пам'ятниках Сходу поміщається служба Введенню, дуже близька по складу до сучасного.
Святкування Введення продовжується в цілому 6 днів – з 20 по 25 листопада.
На Заході свято з'являється під грецьким впливом тільки в XIV ст. У Римі воно було введене папою Сикстом IV (XIV ст.), і служба його включена в Бревіарій як свято «за бажанням», «для деяких місць».
Християнська Церква за новим стилем святкує Введення 4 грудня.
Отож, сьогодні у греко-католицькому Хрестовоздвиженському кафедральному соборі Ужгорода зібралося чимало вірників та гостей столиці Закарпаття, які прийшли до Господнього Дому, аби в честь нинішнього свята – Введення в Храм Пресвятої Діви Марії, помолитися Богу, Пречистій Діві Марії та Сину Божому – Ісусу Христу. Божественну святкову Літургію провели настоятель Кафедрального собору став. протоєрей Іван Тидір, протоєрей Павло Сабов та протодиякон Микола Багіров.
На закінчення Божої Служби протоєрей Іван Тидір від щирого серця подякував редакційному колективу Інтернет-видання «UA-Reporter.com», газеті «Репортер» та його головному редактору Тетяні Маковській за об’єктивне висвітлення життя християн та подій, які відбуваються в греко-католицькому Хрестовоздвиженському кафедральному соборі Ужгорода. Отець Іван побажав журналістам міцного здоров’я, особистого щастя, злагоди та достатку, любові, миру та Божого благословення у їхньому житті та повсякденній праці.
Опісля Божественної Літургії відбулося мировання вірників християнської Церкви.

Молитва до Пресвятої Богородиці
О Маріє, Моя Матінко і Моя Царице! Жертвую Тобі мою душу, моє тіло, моє життя і мою смерть, і все, що наступить опісля. Все покладаю в Твої ручки. О моя Мати! Огорни мою душу Твоєю дівочою мантією і даруй мені ласку чистоти серця, душі і тіла. Оборони мене Твоєю силою проти усіх ворогів, а особливо проти тих, що ховають свою злобу під виглядом добропорядності. Скріпи мою душу, щоб біль не міг її зламати. Мати Ласки, навчи мене жити в Божій ласці. Амінь.

О Маріє. Страшний меч прошив був Твою душу. Ніхто Твоїх терпінь не знає, окрім Бога. Твоя душа не ломиться, вона – хоробра бо вона – з Ісусом. Люба Матінко. Приведи мою душу до Ісуса, бо лише тоді я зумію перенести всі випробування і покарання. І тільки в єдності з Ісусом мої маленькі жертви будуть милі Богові. Найлюбіша Мати! Не переставай навчати мене про внутрішнє життя. Нехай меч терпіння мене ніколи не зломить. О Пречиста Діво! Влий хоробрість в моє серце і стережи його. Амінь.

Т. Горянка,
В. Попович