Додати новий коментар

Різдвяні святки – чудесна мить. Адже на землю прийшов Месія, який пожертвував своїм життям, аби врятувати людство. Це слушний час для того, щоб задуматись над своїми вчинками, відношенням до близьких та дорогих нам людей, відродити в собі віру, яка, можливо, була втрачена. Адже саме вона – це надія на краще майбутнє, що зберігає світлість людської душі.

Прекрасні традиції минулого – вічні. Однією з них є Різдвяний вертеп, який, набравши популярність на теренах України у XVIII столітті, і по нині залишається яскравим театральним дійством.
У Хрестовоздвиженському греко-католицькому соборі м. Ужгорода стало вже традицією вшановувати народження Христа Різдвяним вертепом. Цей рік не є виключенням. Так, з 10 по 13 січня у стінах цього Божого дому із сяйвом першої зірки відбувався конкурс-фестиваль вертепів. Завершився він у п’ятницю виступом вихованців із парафії Всіх Святих (р-н Шахта). Привітати новонародженого Ісуса прийшли пастирі, янголи, колядники, і навіть сам циган.
Опісля завершального виступу журі, а ним були с. Августина Зейкан із ЧСВВ, піддиякон Борис Михайлець та о. Роман Курах (голова журі), оголосили переможців. Кращим визнали вертеп із Преображенської парафії (цегольня). Його учасники не тільки талановито виступили, але й власноруч виготовили яскраві декорації, що створили справжню атмосферу часів Христа.
Переможених у цьому конкурсі не було. Усі, хто взяв участь у фестивалі, отримали грамоти та масу позитивних емоцій. Як зазначили вертепівці із Преображенської парафії, найскладнішим була не підготовка вертепу, а передача глядачам сенсу Різдва. Адже кожен із нас має усвідомити подарунок Бога та запитати в себе: «а який дар я можу принести Творцю?» І коли ми знайдемо відповідь на це питання, тоді і зрозуміємо істину Різдва Божого.
Т. Горянка,
В. Попович