Цей унікальний навчальний заклад працює на Закарпатті вже 45 років

Чимало закарпатців і не підозрюють про існування такого навчального закладу. На думці: якщо хочеш отримати робітничу спеціальність — йди у ПТУ.

Та є у нашій області, без перебільшення, унікальний заклад, який уже багато десятиріч навчає спеціальностям, яких немає у переліку програм училищ, профліцеїв, технікумів чи вузів. Мова — про Закарпатський навчальний центр підготовки і перепідготовки кадрів.
Належно оцінили його роботу сотні тисяч спеціалістів і фахових аналітиків. Недарма п’ять років поспіль заклад отримує відзнаки Всеукраїнського бізнес-рейтингу «Топ-50» як один з лідерів галузі, нагороджений «Зіркою якості» Національного рейтингу якості товарів і послуг, орденом «Почесний хрест». Про роботу цього закладу ми попросили розповісти його директора Олега Білоуса.
Олеже Васильовичу, 4 липня виповнилося 45 років з дня створення центру. Як усе починалося?
— Наш навчальний центр був створений наказом Міністерства промисловості й будівельних матеріалів УРСР. Загалом була організована ціла мережа навчально-курсових комбінатів для підготовки робітничих кадрів для заводів промбудматеріалів. Наш комбінат обслуговував три області — Закарпатську, Івано-Франківську і Чернівецьку. В кожній області ми мали свої опорні пункти. По два на Закарпатті й Чернівеччині, один у Франківську. Та основна навчальна база, як і нині, знаходилася в Ужгороді. 1996 року комбінат був перетворений у державне підприємство ТОВ «Закарпатський навчальний центр підготовки і перепідготовки кадрів» і нині має підрозділи в обласному центрі та Мукачеві.
Для яких саме підприємств готували спеціалістів?
— Для підприємств, які займалися виробництвом будівельних матеріалів, а їх свого часу в кожній області було декілька. Також навчали робітників для склозаводів, з виробництва гіпсу, кар’єрів. У нашій області останні об’єднував «Закарпатнерудпром», який займався видобутком бутового каменю, щебеню, розпилюванням каміння, виробництвом бруківки тощо. Навчали й спеціалістів для Свалявського склотарного заводу і Виноградівського пластмасових виробів. Тобто роботи з підготовки кадрів було дуже багато.
Додам, що наш центр готував кадри не тільки для трьох західних областей України. До нас приїздили й з інших регіонів і республік.
З розпадом Союзу більшість підприємств припинили роботу або ж значно скоротили обсяги виробленого. Та ваш навчальний центр залишився «на плаву»...
— Не випадково. Коли запровадили ліцензування підготовки спеціалістів, ми отримали дозволи на спеціальності, які були затребувані на ринку праці. Звісно, зв’язки з республіками Союзу було втрачено, але з областями України працюємо й понині. Зокрема, часто до нас приїздять на навчання з Житомирщини, оскільки ми готуємо гірничих спеціалістів: екскаваторник, машиніст бурової установки, дробарник тощо. Тобто ті спеціальності, які не практикують навіть професійні навчальні заклади. Загалом нині наш центр має ліцензії на підготовку фахівців 24 робітничих професій. Як традиційні, так і нові, що їх вимагає час: лісоруб, верстатник деревообробних верстатів, трелювальник, тракторист. А 1999 року при нашому центрі відкрили автошколу, яка готує водіїв категорії «В». З 2001 року за погодженням з ДАІ наш центр почав навчати й водіїв з перевезення небезпечних вантажів згідно з міжнародною європейською угодою. До слова, ми єдині в області, хто готує таких спеціалістів.
У вас є все необхідне для підготовки такого широкого спектра спеціалістів?
— Підготовка складається з двох етапів — теоретичне навчання згідно з програмою, наступний — практична підготовка. В аудиторіях центру ми викладаємо теоретичний курс, а відтак скеровуємо слухача на практичну підготовку по місцю роботи. Зрозуміло, що в одному закладі неможливо мати усю техніку різних спеціальностей, тим більше, що мова про кар’єрні трактори, складні верстати вартістю сотень тисяч гривень тощо. Тому ми укладаємо угоди з профільними підприємствами, де наші курсанти завершують підготовку. Насамкінець складають іспити і отримують документи. В Ужгороді ж ми маємо легкові автомобілі для навчання водіїв.
Скільки часу триває курс навчання?
— Робітників — до 6 місяців, а водіїв — до 3-х.
На водійські курси, напевно, маєте найбільше бажаючих?
— Звичайно. На цю спеціальність у нас найбільший ліцензійний обсяг — 60 чоловік. Наступна спеціальність — оператор котельні — 30, решта менше. З дня створення нашого закладу разом з перепідготовкою ми випустили понад 300 тисяч спеціалістів.
Розкажіть про специфіку підготовки водіїв у вашому центрі.
— Маємо обладнані навчальні класи: з безпеки дорожнього руху і будови автомобіля, а також ком’ютерний клас з відповідними програмами. Серед шести ужгородських автошкіл наша вирізняється кращими умовами навчання і послугами. Навчаємо водінню на нових «Ланосах». Загалом маємо 6 авто. Останнє придбали торік з повним «фулом». У навчальних класах встановлено кондиціонери, нові меблі. Тому в нашу автошколу є постійний потік бажаючих. А це свідчить про її рівень.
Скільки осіб одночасно навчаються?
— Маємо акредитацію на 80 людей, які займаються у трьох групах. Заняття відбуваються щодня, крім понеділка. Серйозних нарікань на якість навчання у нас не було, а на найменші зауваження реагуємо миттєво. Вважаємо, що слухач, який до нас прийшов, заслуговує поваги і найкращого ставлення.
Розмовляв Петро ПОЛІХА